Коли пробіли в декларації не є доказом недоброчесності конкурсанта — ВП ВС

Несумлінне ставлення до заповнення декларації передбачає не тільки те, що кандидат мав зазначити достовірні дані про вартість майна, але також і те, що він мав для цього передумови, але не виконав свого обов’язку з причин, які не є поважними.

На це звернула увагу Велика палата Верховного Суду, скасовуючи рішення Касаційного адміністративного суду у справі №990/71/24 та ухвалюючи нове — про задоволення позову, інформує «Закон і Бізнес».

У цій справі особа оскаржувала рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів про відмову рекомендувати її як кандидата для призначення на посаду судді Червонозаводського районного суду м.Харкова.

Відповідач позовні вимоги не визнав,стверджуючи, що оцінка відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики належить до дискреційних повноважень ВККС, яка є колегіальним органом і вирішує це питання шляхом голосування.

КАС відмовив у задоволенні позову, вважаючи, що комісія ухвалила спірне рішення на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Своєю чергою, ВП ВС зазначила, що ВККС вільна у виборі будь-яких підстав і, керуючись власною оцінкою цих підстав, вправі засумніватися у відповідності кандидата на посаду судді критеріям та умовам, за яких можливе внесення подання про призначення на посаду судді.

У даному випадку комісія констатувала, що допущені помилки у деклараціях (відсутність інформації про вартість задекларованого майна), а також відсутність даних про закордонний паспорт чоловіка, ставлять під сумнів відповідність позивачки критерію доброчесності.

Водночас, ВП зауважила, що з рішення ВККС «достеменно не збагнути, якому саме критерію доброчесності не відповідає позивач». Адже в об’єктивно можливому обсязі не аргументувала, яким чином за описаної ситуації поведінка позивачки чи її ставлення до заповнення цих відомостей, принаймні зі змісту її пояснень, відрізняються від добросовісного виконання свого обов`язку.

Для висновку про помилку чи несумлінність у заповненні декларації видається замало зафіксувати факт незазначення відомостей у декларації, адже значення має також ставлення (поведінка) декларанта до заповнення декларації, яке (яка) мусить мати (має) певний прояв, зміст якого зі спірного рішення не очевидний.

Велика палата вважає, що невідображення в деклараціях за 2016, 2022 роки відомостей про вартість майна, про яке мовиться у рішенні ВККС, мало б щонайменше спонукати комісію розібратися з причинами, через які так сталося, або, принаймні, створити умови, за яких кандидат мала б змогу глибше пояснити ситуацію, щодо якої в комісії виникли перестороги. Подібний підхід засвідчив би, з одного боку, ретельність комісії до оцінювання кандидата на посаду судді, а з іншого — запобіг би виникненню ситуації, коли висновок про недоброчесність кандидата витікає, до якоїсь міри, з хитких припущень про помилки у декларації, основаних на самому факті відсутності певної інформації, але без підтверджень того, що ця [незадекларована] інформація була.

Крім того, ВП ВС не погодилася з думкою КАС стосовно зауваг про (не)підвищення рівня професійних навиків, які комісія теж висловила у рішенні. Адже для подібних закидів комісія не мала навіть формальних підстав, оскільки кандидат не мала обов’язку й відповідно не могла передбачити необхідність підтверджувати (під час співбесіди) рівень своїх професійних навиків за період, «який був у неї в розпорядженні (коли комісія не мала повноважень) для отримання необхідних знань, навичок та досвіду роботи.

Тому ВП ВС визнала передчасним висновок комісії про невідповідність особи критерію доброчесності та професійної етики, й тому ухвалене за результатами співбесіди спірне рішення визнала протиправним та скасувала його.

Закон і Бізнес