Законодавець не пов’язує можливість визнання дійсним договору із залученням податкового чи іншого органу, який контролює сплату фізичною особою податків, зборів чи інших обов’язкових платежів.
На це, з урахуванням прояву розумності, звернула увагу об’єднана палата Касаційного цивільного суду, залишаючи без задоволення касаційну скаргу заступника керівника Львівської обласної прокуратури у справі №449/593/22, інформує «Закон і Бізнес».
У цій справі Особа 1 звернувся із позовом до Особа 2, в якому просив визнати договір купівлі-продажу земельної ділянки в дійсним та визнати за ним право власності на ділянку, загальною площею 0,0024 га, оскільки на цей час він не має можливості оформити вказаний правочин у нотаріальному порядку через введення в Україні воєнного стану.
Суд першої інстанції позов задовольнив. Прокурор подав скаргу на це заочне рішення, але апеляційний суд закрив провадження, оскільки оскаржуваним рішенням не вирішувалося питання про права та обов’язки держави в особі ГУ ДПС у Львівській області.
Своєю чергою, ОП КЦС нагадала, що вона вже звертала увагу на те, що приватноправовий інструментарій (зокрема, ініціювання спору про недійсність договору не для захисту цивільних прав та інтересів) не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для невиконання публічних обов’язків, звільнення майна з під арешту в публічних відносинах або створення преюдиційного рішення суду для публічних відносин.
Стаття 352 ЦПК визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи — учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов’язків.
Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається (ч.2 ст.220 ЦК).
Рішення суду про визнання договору дійсним при недодержанні сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору «зцілює» тільки таку ваду як відсутність нотаріального посвідчення договору. При цьому наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається в силу прямої вказівки в ч.2 ст.220 ЦК.
Також ОП КЦС зазначила, що для контролю сплати фізичною особою податків, зборів чи інших обов’язкових платежів у публічному праві існують відповідні механізми, які зовсім не пов`язуються із оскарженням в апеляційному порядку та скасуванням судового рішення про визнання дійсним договору. Цивільний суд за позовом про визнання договору дійсним на підставі ч.2 ст.220 ЦК вирішує цивільний спір, а не визначає, розмір та порядок сплати податків, зборів чи інших обов’язкових платежів.
Тож ОП КЦС не вбачає правових підстав для відступлення від правового висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного в постановах КЦС від 07.12.2022 у справі №142/119/20; від 14.06.2023 у справі №930/375/22; від 20.09.2023 у справі №127/14030/21.
Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!