Ліквідація філії: як роботодавцеві виконати вимоги КЗпП при вивільнені працівника — ВП ВС

Подання працівником заяви про скорочення двомісячного строку попередження про звільнення не звільняє роботодавця від обов’язку запропонувати такому працівникові всі вакантні посади, що відповідають його кваліфікації.

Такий висновок зробила Велика палата Верховного Суду, скасовуючи попередні рішення у справі №641/1334/23, інформує «Закон і Бізнес».

Позивач у цій справі працював на посаді провідного юрисконсульта в районній філії обласного центру зайнятості, яка у зв’язку з оптимізацією системи Державної служби зайнятості була припинена шляхом її ліквідації.

Роботодавець в установлений законом двомісячний строк повідомив позивача про можливе наступне звільнення, однак запропонував лише одну вакантну посаду в іншій місцевості, від якої позивач відмовився.

Позивач подав заяву про скорочення строку попередження про наступне звільнення, а роботодавець, не пропонуючи інших вакансій, задовольнив таку заяву. Згодом позивач дізнався про існування аналогічних посад юрисконсульта в новоствореній філії обласного центру зайнятості (за його місцем проживання), яких роботодавець йому не пропонував.

Суд першої інстанції відмовив в позові. Апеляційний суд залишив це рішення без змін.

Колегія Касаційного цивільного суду передала справу на розгляд ВП ВС через наявність у практиці різних касаційних судів протилежних підходів стосовно обов`язку роботодавця надати працівникові, який вивільняється, пропозиції всіх вакансій у разі подання останнім заяви про скорочення строку його попередження.

ВП ВС зауважила, що суд першої інстанції помилково виходив з відсутності в роботодавця-відповідача обов’язку працевлаштувати позивача та не встановив дотримання ним обов’язку з працевлаштування працівника, передбаченого ч.2 ст.40, ч.3 ст.49² КЗпП.

Як зазначила ВП ВС, на прохання працівника роботодавець може скоротити строк попередження про наступне його звільнення (два місяці) і такого працівника може бути звільнено за п.1 ч.1 ст.40 КЗпП. Водночас скорочення зазначеного строку не впливає на виниклі у зв’язку зі зміною в організації праці гарантії працівника при вивільненні та не звільняє роботодавця від виконання обов’язку з працевлаштування працівника.

І лише відмова працівника від запропонованих вакансій (у разі наявності пропозицій) чи відсутність відповідних вакансій свідчить про об’єктивну неможливість продовження трудових правовідносин та є передумовою для звільнення такого працівника за п.1 ч.1 ст.40 КЗпП у визначений ним строк.

Закон і Бізнес