Чи можна звільнити керівника КП, припинивши його повноваження — ВП ВС

Додаткова підстава розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця, передбачена п.5 ч.1 ст.41 КЗпП, поширюється лише на членів виконавчого органу юридичних осіб — господарських товариств.

Такий висновок зробила Велика палата Верховного Суду, залишаючи без змін попередні рішення у справі №573/1020/22, інформує «Закон і Бізнес».

У цій справі позивача звільнили з посади директора комунального підприємства на підставі п.5 ч.1 ст.41 КЗпП (припинення повноважень посадових осіб). На переконання позивача, посада директора КП не належить до кола суб’єктів трудових правовідносин, до яких може застосуватися додаткова підстава звільнення, визначена вказаним положенням КЗпП.

Із цим погодилися суди першої та апеляційної інстанцій, задовільнивши позов.

Своєю чергою, ВП ВС звернула увагу на те, що ч.1 ст.41 КЗпП було доповнено новою підставою звільнення (припинення повноважень посадових осіб) на підставі закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів» від 13.05.2014 №1255-VІІ.

Оскільки цей закон ухвалений з метою захисту прав інвесторів, ВП ВС зауважила, що дія норми п.5 ч.1 ст.41 КЗпП поширюється лише на посадових осіб юридичної особи — виконавчого органу товариства, членів наглядової ради акціонерного товариства та загалом посадових осіб будь-якого господарського товариства, а також інших осіб товариства, наділених організаційно-розпорядчими чи адміністративними функціями.

Погоджуючись із висновком судів попередніх інстанцій, ВП ВС зазначила, що в цій справі між сторонами виник індивідуальний трудовий спір, а норми права щодо діяльності господарських товариств на спірні правовідносини не поширюються (зокрема, ч.3 ст.99 ЦК і п.5 ч.1 ст.41 КЗпП).

Отже, звільнення позивача на підставі п.5 ч.1 ст.41 КЗпП є помилковим, оскільки ця норма права стосується лише члена виконавчого органу господарських товариств (правління, дирекція тощо), яким комунальне підприємство не є.

Закон і Бізнес