«Гендерна рівність має стати традицією в суспільстві»
Рівність прав та можливостей для жінок та чоловіків залишається актуальною попри те, що війна суттєво змінила погляд на фемінність та маскулінність. Що роблять адвокати для подолання історичних стереотипів та розвитку законодавчих змін, дізнався «ЗіБ» в інтерв’ю з головою Комітету Національної асоціації адвокатів України з питань гендерної політики Анатолієм ТЕЛЬМАНОМ.
«Війна продемонструвала помилковість архаїчних стереотипів щодо існування суто чоловічих чи жіночих ролей»
— Анатолію Григоровичу, нещодавно ви очолили Комітет НААУ з питань гендерної політики і замінили на цій посаді Тетяну Андріанову. Дотримання гендерного балансу в очолюванні комітету — це теж один з принципів роботи?
— Так, з моменту заснування комітету в 2019 році до його складу входили виключно жінки. І звісно призначення мене головою — це рух у напрямі дотримання балансу.
Однак це не мета сама по собі. Важливіше залучити до роботи з дотримання рівних прав і можливостей саме чоловіків. Оскільки гендерні ролі та стереотипи, які склалися в суспільстві, можуть обмежувати свободу вибору для чоловіків, накладаючи на них суворі очікування щодо поведінки, інтересів чи кар’єрних виборів. Тому в подоланні патріархальних стереотипів набагато кращий результат дасть спільна робота чоловіків та жінок.
— Як ви вважаєте, чи відрізняється сприйняття та відповідно підходи до гендерно-чутливої проблематики для чоловіків та жінок?
— Відрізняються і суттєво. Чоловіки менш чутливо ставляться до викликів, пов’язаних із гендерною дискримінацією. Хоча повністю підтримують заходи, пов’язані із встановленням рівних прав і можливостей, але, керуючись стереотипами, які склалися в суспільстві, беруть не достатньо активну участь в роботі у цьому напрямі. Це стосується навіть випадків, коли гендерній дискримінації піддаються і самі чоловіки, що буває досить часто і в різних формах. Тиск щодо відповідності уявленням про «сильного» чоловіка може ускладнювати вираження власних емоцій та заважати звернутися по допомогу, якщо виникнуть проблеми з ментальним здоров’ям. Патріархальна культура може підтримувати інституційну дискримінацію, особливо в галузях, де традиційно визначилася домінанта чоловіків.
А от жінки більш активно і чутливо ставляться до гендерної дискримінації, з якою стикаються, і, зазвичай, приймають більш активну участь у всіх заходах, пов’язаних із подоланням викликів. Це, мабуть, продиктовано тим, що від самого початку рух за рівні права і можливості розпочався саме з боротьби за рівні права жінок і чоловіків і має більш глибоку історію.
Тому однією із задач комітету стало залучення чоловіків до роботи в напрямі боротьби з гендерною дискримінацією і роз’яснення, що гендерна рівність дає чоловікам певні переваги. Вони позбавляються «чоловічих» проблем та отримують можливість вільно обирати місце роботи, рід занять, формат сімейних стосунків тощо.
— Чи змінила війна контекст гендерних питань?
— З початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну суспільство зіткнулося з викликами, не притаманними іншим європейським країнам. Так, якщо взяти адвокатське середовище, поки адвокатів-чоловіків мобілізують до війська, саме на адвокаток лягає основний тягар із забезпечення гарантування особам права на захист. Крім того, багато жінок добровільно пішли служити у військо і стали пліч-о-пліч з нашими чоловіками, тим самим розвіяли багато стереотипів, щодо суто жіночих чи чоловічих ролей у суспільстві. Думаю, враховуючи досвід війни і систематизуючи його, потрібні законодавчі зміни, які б урегулювали питання проходження жінками військової служби з урахуванням особливостей статі.
Також багато жінок виїхали за кордон разом з дітьми і зіткнулися з проблемами в інших країнах. Ці питання потребують більш активної роботи МЗС із керівництвом країн, у яких тимчасово проживають наші громадяни.
На особливу увагу заслуговує вчинення військових злочинів солдатами країни-агресора на тимчасово окупованих територіях. Попри те, що державою робиться досить багато для фіксування та розслідування воєнних злочинів, потрібно залучати саме адвокатів і правозахисні організації до роботи з жертвами цих злочинів і висвітлення їх у міжнародних організаціях, для підготовки надалі судових переслідувань військових злочинців.
Якщо підсумувати, то війна яскраво продемонструвала помилковість архаїчних стереотипів щодо існування суто чоловічих чи жіночих ролей.
— Чому гендерні стереотипи та гендерно-обумовлене насильство й досі існує? Які в и бачите в цьому історичні передумови?
— Для відповіді на це питання потрібно досить глибоко зануритися в історію. Хоча, зауважу, що східна мудрість завжди підкреслювала принципову цілісність існування як єдність Інь і Янь (чоловічого та жіночого начала). Вони доповнюють один одного як у природі, так і культурі. Сутність існування не у чоловікові та не у жінці самих по собі, а у багатстві їхніх стосунків.
Однак на певному етапі розвитку суспільства перемогли інші погляди, які були продиктовані протиставлянням чоловіка і жінки, і виникли із самої природи. Це генетичні, анатомічні, фізіологічні особливості чоловічого і жіночого організму.
Також важливу роль у цьому контексті відіграли релігійні погляди, які досить неоднозначні і які з часом, через неправильне трактування, набули статусу стереотипів та стали традицією, яка закріплювала статус меншовартості жінок. Багато філософів минулого підтримували такі погляди: це і Шопенгауер, і Ніцше, і навіть Зігмунд Фройд.
Однак у 70— 90 роках ХХ сторіччя відбулося особливе загострення гендерної теми, що призвело до нових напрямів досліджень, до найбільш інтенсивних з яких належить фемінізм. У цьому контексті зауважу, що хоча нормативно ми вже наблизилися до європейських стандартів, але стосовно боротьби зі стереотипами є ще багато невирішених питань. Бо вони стали традицією, й їх розвіювання потребує освітньої роботи. Тому однією із задач комітету стане співпраця з освітніми закладами різних рівнів і громадськими організаціями.
— Чи може уведення квот на представництво призвести до подолання нерівності між чоловіками та жінками?
— Формальне введення квот звісно не допоможе. Необхідне створення механізму реалізації можливостей і рівного доступу до освіти, професії, виборів та всіх інших можливостей для самореалізації.
Особливу увагу в цьому контексті слід звернути на участь чоловіків у так званих жіночих питаннях, а саме у вихованні дітей і рівності в цьому як і у всіх інших сімейних питаннях. Це вивільнить жінкам час на навчання, кар’єрне зростання, заняття по інтересам, участь у громадських справах. Чоловіки більше часу приділятимуть сім’ї та вихованню дітей. І коли у жінок з’являться можливість і час для самореалізації, то питання квот на представництво відпадуть самі собою.
«Забезпечення гендерної рівності є серйозним ресурсом економічного та соціального розвитку і безпеки»
— Україні знадобилось багато часу для того, аби дати батьку право на відпустку по догляду за дитиною. А які схожі законодавчі ініціативи існують для того, аби врівноважити права жінок та чоловіків?
— Так, такий закон прийнято. Те, що чоловіки повноцінно беруть участь у вихованні своїх дітей, має стати нормою. Однак, як свідчить статистика, небагато чоловіків скористалися цією можливістю. І це, мабуть, знову питання сталих стереотипів, зокрема про те, що чоловіки — це основні годувальники сім’ї.
Нормативного врегулювання потребують й інші питання. Наприклад, усиновлення дітей одинокими чоловіками, відсутність можливості отримання допомоги на дитину одинокому батьку, відмінні вимоги до жінок і чоловіків-військовослужбовців з настанням особливого періоду тощо. Законодавство має іти в ногу з часом, забезпечення гендерної рівності є серйозним ресурсом економічного та соціального розвитку і безпеки.
Можна виокремити кілька законодавчих ініціатив у цьому напрямі, які вже знаходяться на розгляді у парламенті.
Наприклад, заборона сексизму нарівні із дискримнацією за ознакою статі (законопроект №4598-1 від 02.02.2021). Також цікавою є ідея виключення з Сімейного кодексу норм про неможливість пред’явлення позову про розірвання шлюбу протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини (законопроект №5492 від 14.05.2021).
Окремої уваги заслуговують пропозиції щодо проходження військової служби у ЗСУ та інших військових формуваннях (законопроект №5713 від 29.06.2021), якими запроваджується принцип рівності в армії, а саме: рівні обов’язки несення військової служби, зокрема в контексті добових нарядів; рівний доступ до вищих офіцерських посад; однакові можливості щодо отримання санаторно-курортного лікування; рівні права на використання відпустки для догляду за дитиною тощо.
Аби жінки та чоловіки мали однакові права на звільнення з військової служби під час дії воєнного стану (якщо обоє проходять військову службу і мають неповнолітню дитину), цього року зареєстрували законопроект №11226 від 30.04.2024. В частині рівності права на додаткову відпуску працівникам, що мають дітей, можна згадати законопроект №6343 від 23.11.2021.
Вчинення правопорушення чоловіком, який самостійно виховує дитину віком до одного року, може стати обставиною, що пом’якшує відповідальність чоловіків за вчинення адміністративного правопорушення. А до чоловіків, які самостійно виховують дитину до 12 років не будуть застосовувати адміністративний арешт. Це — проект змін до КпАП №9036 від 20.02.2023, який також покликаний забезпечити рівні права та можливості жінок і чоловіків.
Теж знаковим є законопроект №3196-д від 26.10.2020, яким пропонується відкоригувати закон про Службу безпеки України в частині формування складу колегії, призначення на посади та інших питань забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків при комплектуванні СБУ.
— Загалом, гендерна політика — це про зміни в законодавстві чи про зміни в свідомості?
— І там, і там. В сукупності. Але свідомість — у пріоритеті. Гендерна рівність має стати традицією в суспільстві. Власне це є основною метою діяльності нашого комітету. Основний меседж: гендерна рівність розширює горизонти розвитку і самореалізації як для жінок, так і для чоловіків. Ми всі народжуємося різними, але ми всі є рівними.
— Яка ваша стратегія розвитку комітету та які плани маєте на найближче майбутнє?
— На останньому засіданні комітету ми приділити увагу розширенню географії діяльності, співпраці з регіонами. Розвиток гендерно-орієнтованого урядування та підвищення правової освіти серед громадян у найвіддаленіших населених пунктах. Для цього ми оголосили конкурс до складу регіональних представників. Тож прошу долучатися адвокатів, які мають знання та досвід у сфері гендерної політики.
Окрему увагу буде приділено втіленню гендерної політики в адвокатурі. Планується провести опитування щодо впливу гендерних стереотипів у трьох напрямах: вибір клієнтом адвоката жіночої або чоловічої статі, зважаючи на категорію справи; відношення до адвоката жіночої та чоловічої статей зі сторони правоохоронних органів; відношення до адвоката жіночої та чоловічої статей зі сторони судової системи. Далі зведемо статистику та розробимо рекомендації.
Не залишиться поза увагою партнерство з міжнародними організаціями, які працюють з питаннями гендерної політики. І, звісно, правова освіта. Співпраця з вишами, громадськими організаціями, які займаються питаннями гендерної політики та правової освіти населення.
Також плануємо брати участь у розробленні експертних висновків у тому числі до законопроектів, долучатися до громадських обговорень проектів нормативно-правових актів.
Ми готові робити все заради мінімізації гендерної дискримінації, забезпечення рівної участі жінок і чоловіків у прийнятті суспільно важливих рішень, забезпечення рівних можливостей в частині поєднання професійних і сімейних обов'язків, унеможливлення проявів гендерного насильства.
Коментарі
Для початку забезпечте гендерну рівність у праві перетину державного кордону під час воєнного стану, а пізніше можна говорити про більш високі матеріі.