Переоцінивши власні висновки, ВККС підірвала професійну ситуацію позивачки після того, як сама ж призвела її до того, що фактично 5 років свого професійного життя вона присвятила виконанню вимог, передбачених комісією.
На це звернув увагу Касаційний адміністративний суд у справі №990/124/24, визнаючи протиправним та скасовуючи рішення ВККС про відмову в наданні рекомендації про призначення особи на посаду судді, інформує «Закон і Бізнес».
Позивач взяла участь в оголошеному комісією в 2017 році доборі кандидатів на посаду судді місцевого суду. Рішенням ВККС від 12.06.2018 №267/дс-18 позивачку визнано такою, що за результатами спеціальної перевірки відповідає установленим законом вимогам до кандидата на посаду судді.
У лютому 2024 року проведено співбесіду з позивачкою, за результатами якої комісія відмовила в наданні рекомендації про її призначення на посаду судді Теплодарського міського суду Одеської області. В основу рішення ВККС були поставлені аргументи щодо достатності коштів у неї на придбання квартири в 2015 році та стосовно вартості придбаної та в подальшому проданої квартири.
Своєю чергою, КАС звернув увагу, що, стверджуючи, що кандидат придбала квартиру за заниженою вартістю (майже 150 тис. грн. за 55,4 м2 площі), ВККС не оцінила безпосередньо договір купівлі-продажу, наявність судового спору щодо цієї квартири між третіми особами та її технічний стан. Понад те, не врахувала той факт, що вказана квартира була продана позивачкою через 8 місяців за тією ж ціною, що і куплена, відтак вона не отримано жодної вигоди ні у вигляді квартири, ні у вигляді грошей.
Щодо твердження ВККС стосовно непереконливості того, що гроші на придбання квартири кандидат отримала від підприємницької діяльності за 2015 рік, які становили майже 272 тис. грн., КАС звернув увагу на таке.
Комісія стверджує, що ці кошти не можна вважати прибутком кандидатки, оскільки відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податку та податкові декларації кандидата містять відомості тільки про суму нарахованого доходу, а не отриманого прибутку. Такі відомості не враховують витрати на звичайну підприємницьку діяльність (наприклад, оренду приміщення, обладнання, оплату комунальних платежів, розрахунки з постачальниками тощо) та на проживання кандидата і членів її сім`ї.
Проте, як зазначив КАС, ці висновки є лише припущенням і не підтверджені жодними доказам, зокрема щодо витрат на підприємницю діяльність.
Також Суд звернув увагу на рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бігаєва проти Греції». Зокрема, ЄСПЛ констатував, шо, відмовивши в участі у складанні вступних іспитів через сумніви щодо громадянства, після проходження тривалого стажування, Колегія адвокатів «раптово зруйнувала професійні мрії заявниці після того, як сама ж спонукала її до того, що 18 місяців свого професійного життя заявниця присвятила виконанню умов про передбачене колегією стажування».
При цьому ЄСПЛ зауважив, що «суттєвим є той факт, що влада дозволила заявниці пройти передбачене стажування, хоча від початку вже було зрозуміло, що після завершення стажування вона не отримає права брати участь у складанні іспитів для вступу до адвокатури».
У справі, що розглядається, ВККС за результатами перевірки, за наявності спірних обставин, у рішенні від 12.06.2018 дійшла висновку, що позивачка відповідає установленим законом вимогам до кандидата на посаду судді. Тож комісія «діяла непослідовно і непередбачувано, надавши позивачці сподівання на подальшу можливість участі у конкурсі»
Крім того, Суд звернув увагу на те, що комісії неодноразово надавалася можливість подати пояснення в частині обґрунтування, якому критерію доброчесності, встановленому ч.9 ст.69 закону «Про судоустрій і статус суддів», проте відповідач такою можливістю не скористався.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!