Коли активи, набуті близькими родичами особи, визнаються необґрунтованими — ВС

За наявності різниці між вартістю активу та коштів, набутих на законних підставах, такий актив підлягає визнанню необґрунтованим, якщо відповідач не надав доказів законності джерел походження коштів на його придбання.

На це звернув увагу Касаційний цивільний суд, змінюючи рішення суду першої інстанції в резолютивній частині у справі №991/5169/23, інформує «Закон і Бізнес».

У цій справі на підставі договору купівлі-продажу Особа 2 продав, а Особа 3 придбала квартиру за ціною понад 1,86 млн грн, яку потім подарувала відповідачеві, який є державним службовцем органів Державної митної служби. Особа 3 є матір’ю відповідача.

Прокурор посилався на те, що сукупний розмір законних доходів відповідача на дату набуття активу – об’єкта нерухомості, які могли бути нею використані, був меншим за вартість дарунку, тому слід вважати необґрунтованим набуття цього об’єкта нерухомості.

Рішенням Вищого антикорупційного суду, залишеним без змін постановою апеляційної палати ВАКС, позов задоволено.

Погоджуючись з такими рішеннями, КЦС зазначив, що активи, щодо яких судом на підставі поданих доказів не встановлено, що вони або кошти, необхідні для їх придбання, були набуті за рахунок законних доходів, є необґрунтованими і підлягають стягненню в дохід держави за рішенням суду в установленому законом порядку (ч.2 ст.69 закону «Про запобігання корупції»).

Суди обґрунтовано вважали, що прямий спосіб набуття активу близьким родичем особи, за умови недостатності розміру законних доходів для такого набуття, є опосередкованим способом набуття активів цією особою.

КЦС зауважив, що згідно з ч.4 ст.292 ЦПК стягнення в дохід держави активів, визнаних судом необґрунтованими, або інших активів відповідача, які відповідають вартості необґрунтованих активів, здійснюється в порядку, встановленому законом «Про виконавче провадження», крім випадків здійснення такого стягнення в порядку, встановленому законом «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».

Визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави (п.12 ч.1 ст.346 ЦК) є підставою припинення права власності, а чинне законодавство не містить особливостей стягнення в дохід держави активів, визнаних необґрунтованими, якщо звертається стягнення на сам актив (зокрема, майно, майнові права), а не його вартість. Тому вартість набуття у власність такого активу особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, має значення для кваліфікації такого активу як необґрунтованого, а не для звернення стягнення його в дохід держави.

Водночас КЦС зауважив, що якщо звертається стягнення безпосереднього на необґрунтований актив (зокрема, майно, майнові права), у резолютивній частині судового рішення не потрібно зазначати його вартість або визначати певну суму коштів, в межах якої має бути звернено стягнення на майно.

Закон і Бізнес