Хоча розгляд заяви судді про відставку був зупинений на значно більший термін, ніж передбачені законом 90 днів, це не свідчить про порушення ВРП права позивача на відставку.
Такого висновку дійшла Велика палата ВС, задовольняючи касаційну скаргу Вищої ради правосуддя на рішення Касаційного адміністративного суду у справі №990/165/23, інформує «Закон і Бізнес».
У цій справі суддя вимагала визнати протиправною бездіяльність ВРП у питанні тривалого нерозгляду її заяви про звільнення з посади у відставку. На її думку, ВРП, зокрема, припустилась неправильного застосування норм матеріального права в частині визнання та застосування строків притягнення судді до відповідальності, позаяк з моменту вчинення дій, які їй поставили за провину, сплинуло більше 9 років.
КАС позовні вимоги задовольнив: визнав протиправним та скасував спірне рішення; визнав протиправною бездіяльність ВРП, яка виразилася в тому, що вона не розглянула заяву судді про звільнення у відставку, та зобов’язав Раду розглянути таку заяву.
Натомість ВП ВС зазначила, що у випадку розгляду дисциплінарної скарги на дії судді та одночасного подання таким суддею заяви про звільнення його у відставку пріоритетне застосування має норма, яка передбачає зупинення розгляду питання поданою суддею заяви про звільнення до закінчення розгляду наявних дисциплінарних скарг на дії цього судді.
Незважаючи на те, що вирішення питання про звільнення судді у відставку може бути зупинене ВРП на час розгляду скарги або заяви, але не більше ніж на 90 днів, розгляд заяви позивачки був зупинений на значно більший термін (з 28.10.2021 по 06.07.2023).
На переконання ВП ВС, наведене не свідчить про порушення ВРП права позивачки на відставку, адже таким правом суддя може скористатися, якщо до подання відповідної заяви вона не допустила дій, які зумовлюють ухвалення компетентними органами рішення про звільнення з посади з інших підстав.
Таке обмеження переслідує легітимну мету та є необхідним у демократичному суспільстві з огляду на те, що пільги й переваги, які мають судді у відставці, є невід’ємною складовою суддівського статусу, який, своєю чергою, передбачає належне та добросовісне здійснення суддею своїх повноважень.

Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Матеріали за темою
Лише за факт відмови від «Драгера» Маселко не зміг звільнити суддю з посади — рішення ДДП ВРП
17.09.2025
Зловживання прокурорів, обвинувачення у держзраді та розголошення відомостей — засідання ТДП ВРП
10.09.2025
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!