Епізоди в ЄРДР

Як у справі «Роттердам+» прокурор намагається узаконити трюк із перетворенням нових проваджень на старі

У справі «Роттердам+», що наразі слухається в апеляційній палаті ВАКС, завершилися виступи захисників. Вони озвучили свої заперечення на подану прокурором апеляційну скаргу щодо закриття цього провадження.

Повідомлення про підозру: за яким епізодом?

Нагадаємо, що в одному з попередніх засідань прокурор оголосив вимоги своєї скарги та навів їх аргументацію. Фактично його виступ зводився до неможливості застосування п.10 ч.1 ст.284 КПК та врахування позицій Верховного Суду, на підставі яких ВАКС ще 9.10.2023 ухвалив рішення про закриття справи «Роттердам+».

Ключовим залишається питання щодо можливості закриття кримінального провадження на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК («правок Лозового») у зв’язку зі спливом строку досудового розслідування після повідомлення про підозру.

Позиція прокурора зводиться до неможливості застосування так званих правок Лозового у цій справі з огляду на те, що кримінальне провадження було внесено до ЄРДР 24.03.2017, тому не має значення його об’єднання з іншими провадженнями, внесеними до реєстру після 16.03.2018. Він наполягає, що фігурантам справи повідомлено про підозру саме за першим епізодом, а не за іншими, які внесені після введення в дію закону від 3.10.2017 №2147-VIII.

Однак сторона захисту від початку слухань у цій справі доводить, що повідомлення про підозру вручалось не в межах першого епізоду (по якому відомості внесені до ЄРДР 24.03.2017), а в межах четвертого (по якому відомості внесені до ЄРДР 5.05.2018). Основним доводом є те, що перший епізод стосувався виключно постанови НКРЕКП №289, в якій була визначена формула та не містилося жодних розрахунків, що виключає завдання будь-яких збитків. У свою чергу, саме четвертий епізод стосувався розробки, прийняття НКРЕКП низки інших постанов, якими сторона обвинувачення обґрунтовує завдання збитків.

Крім того, на думку деяких захисників, обвинувачення двом особам пред’явлено також в межах п’ятого епізоду, оскільки саме тоді вперше згадується про компанію ICU. Відомості, які розслідувалися в межах четвертого та п’ятого епізодів, як повідомили адвокати, знаходять своє відображення в обвинувальному акті відносно фігурантів цієї справи, що ставить під сумнів версію прокурора щодо повідомлення осіб про підозру за першим епізодом, який навіть не містив згадки про інші постанови НКРЕКП.

Прокурор не погоджується з цією позицією. Але дивним залишається те, що саме четвертий та п’ятий епізоди, які внесені до ЄРДР після 16.03.2018, були виділені з основного кримінального провадження в частині невстановлених осіб. На жаль, чим обумовлені такі дії, залишилося незрозумілим.

Якщо перекласти на просту мову доводи прокурора, то вони зводяться фактично до того, що, об’єднавши матеріали кількох проваджень і присвоївши їм номер за 2017 рік, вони автоматично змінять статус на «старі». Тобто стають такими, що внесені до ЄРДР до вступу в дію змін, передбачених законом №2147-VIII (до 16 березня 2018 року).

Не хотілось би вірити, що цей трюк використаний лише з метою позбавлення осіб права на захист своїх прав. І, сподіватимемося, що для суду не становитиме труднощів встановити реальні мотиви таких рішень обвинувачення та фактичний перебіг обставин у цій справі.

Ретроспективна дія правової позиції

Особливе місце в цій справі займає питання щодо врахування висновків об’єднаної палати Касаційного кримінального суду, викладених у постанові від 31.10.2022 у справі №753/12578/19.

На думку сторони захисту, цей висновок є релевантним до обставин справи «Роттердам+». У сторони обвинувачення — протилежна позиція. Своєю чергою, захисники зазначають про те, що в обох справах «старе» кримінальне проводження було об’єднано з «новими», особам повідомлено про підозру в об’єднаному провадженні після 16.03.2018, аналогічно і обвинувальний акт скерований до суду після цієї дати.

При цьому, в попередніх засіданнях сторона обвинувачення наголошувала на неможливості врахування цього висновку через його ретроспективну дію. Прокурор вказував, що орган досудового розслідування (зокрема, керівництво САП) на момент прийняття постанов про продовження строку досудового розслідування у період 2019—2020 років, не міг знати та навіть здогадатися, що ОП ККС у постанові від 31.10.2022 буде сформовано правову позицію щодо необхідності продовження строків досудового розслідування в «старих» кримінальних провадженнях, об’єднаних з «новими», слідчим суддею, а не керівником САП.

Досить цікаво, що, попри таку позицію прокурора, в керівника та детективів САП вона була іншою. У той самий період 2019—2020 рр. детективи САП в інших справах звертались з клопотанням про продовження строків досудового розслідування саме до слідчого судді, зазначаючи, що в цьому випадку на слідчого суддю покладений обов’язок здійснення судового контролю за дотриманням положень КПК. Але чомусь цього не робилося у справі «Роттердам+».

Крім того, ними повідомлялось про існування станом на 23.04.2020 висновку Верховного Суду, в якому підтримана позиція, що строк досудового розслідування в об’єднаних кримінальних провадженнях («старих» з «новими») повинен продовжуватися слідчим суддею, а не керівником САП.

На це представники сторони захисту звертали увагу в своїх виступах. Проте від прокурора наразі не прозвучало жодних контраргументів, що залишило твердження захисту не спростованими. Тож вислови прокурора залишилися його власними висновками, які не підтверджені ані позицією самої САП, ані судовою практикою.

Правовий режим провадження: «нове» чи «старе»?

Також слід пригадати, що в одному із засідань головуючим було поставлене питання прокурору щодо правового режиму кримінального провадження: чи завжди воно було «старим», чи були моменти коли — «новим».

Відповідь прокурора з цього питання була однозначна: лише «старим». Однак, вбачається, що це не зовсім відповідає позиції, яку він намагався довести раніше у залі судового засідання.

Як відомо, ст.217 КПК доповнена ч.7 законом №2147-VIII («правки Лозового»), але застережено, що зміни не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, у яких відомості про кримінальне правопорушення, внесені в ЄРДР після введення в дій цих змін (після 16.03.2018). Саме ч.7 ст.217 КПК встановила, що днем початку досудового розслідування у провадженні, в якому об’єднанні матеріали кількох досудових розслідувань, є день початку розслідування того провадження, яке розпочалося раніше.

Однак в іншому випадку прокурор вважає неможливим застосування п.10 ч.1 ст.284 КПК через ті самі зміни. Неоднозначний підхід…

Отже, залишається інтрига відносно правозастосування цих правок. Тож слідкуємо за цією справою надалі…

Закон і Бізнес