Як і чому святого Мартина вшановують у день його поховання

Сьогодні, 11 листопада, відзначається День святого Мартіна. У сучасній Німеччині цей день святкують не лише католики, а й протестанти. Ким же був цей національний святий французів та німців?

Святий Мартін (він же — Мартін Милостивий або Мартін Турський) був і залишається одним із найшанованіших у Західній Європі. В одній тільки Франції часів Середньовіччя його ім’я були названі 3667 храмів, пише DW.

Не меншою повагою цей римський воїн, який став ченцем, користувався в сусідній Німеччині. В одному Кельнському архієпископстві наприкінці XII сторіччя святому Мартіну було присвячено більше храмів, ніж Діві Марії та апостолу Петру.

Протестанти, щоправда, напередодні вшановують іншого Мартіна, який народився 10 листопада — отця німецької Реформації Мартіна Лютера, а 11-го — його хрещення у День святого Мартіна, що, зрозуміло, вплинуло на вибір імені майбутнього теолога та засновника протестантського віровчення.

Незалежно від конфесій, 11 листопада здавна весело зустрічають по всій Німеччині, оскільки на нього традиційно доводилося закінчення сільського року — день оплати наймитів, виплати податків, зміни господарів, укладання орендних договорів на землю, гулянь перед початком тодішнього передріздвяного посту. Не випадково саме цього дня 1810 року в Пруссії було скасовано кріпосне право.

Сцену з Мартіном Турським, побачивши в церкві, важко переплутати з іншими сюжетами. Зображувані події датуються серединою IV ст. Молодий гвардієць, що сидить на коні, розрізає мечем свій плащ, щоб віддати половину жебраку, який замерзав біля воріт, ймовірно, міста Ам’єна в Галлії.

За навмисне псування військового майна святому Мартіну загрожував триденний арешт. Згідно з легендою, вже наступної ночі жебрак, вірніше — Ісус, з половиною того самого плаща, з’явився воїну уві сні, сказавши, що таким чином випробовував його віру.

Зрозумівши знак, святий Мартін прийняв християнство і заявив про бажання залишити військову службу, щоб цілком присвятити себе новій вірі, яка лише на початку IV сторіччя почала ставати офіційною релігією Римської імперії.

Біографи вказують, що сильний вплив на святого Мартіна справили праці Афанасія Великого — одного з грецьких отців церкви, а також життя Преподобного Антонія — засновника пустельницького чернецтва. Католицький святий Мартин Милостивий шанується не лише католиками та протестантами, а й у православних церквах.

11 листопада 397 року (деякі історики називають 400 рік) на похорон святого Мартіна зберуться 2000 ченців і величезний натовп мешканців Тура, які прийшли проводити свого єпископа. Згідно з легендою, береги Луари, якою везли тіло, незважаючи на осінь, вкрилися квітами, природа оживала. Це стало однією з причин того, що днем пам’яті святого Мартіна обрали не дату його смерті, а день поховання.

Покровитель бідних, жебраків, біженців, пастухів, свійських тварин, виноградарів, мірошників… Національним святим французів і німців він став після того, як меровінгський правитель Хлодвіг I (466—511) обрав його патроном франкських королів. Протягом багатьох століть однією з найважливіших реліквій Франкської держави вважалася мантія святого Мартіна. Її зберігали у королівському палаці та брали у військові походи.

DW