Слідство отримає нові можливості, аби швидше передати справу до суду — проект

Левова частка рішень ЄСПЛ проти України стосується надмірної тривалості кримінальних проваджень. А вона спричинена широкими можливостями для зловживань процесуальними правами та відсутністю правової визначеності щодо дій слідчого судді чи суду.

Так вважають нардепи, які зареєстрували проект «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо оптимізації досудового розслідування та судового розгляду кримінальних проваджень» (№10206), повідомляє «Закон і Бізнес».

Це вже не перша спроба удосконалити КПК переважно в інтересах сторони обвинувачення. Так, серед іншого, проект пропонує уповноважити прокурора надавати дозвіл на тимчасовий доступ до електронних інформаційних систем або їх частин та мобільних терміналів. Якщо ідеться про необхідність доступу до речей і документів, то для цього теж вистачить постанови слідчого, погодженої з прокурором (крім оригіналів документів фінансово-господарської діяльності приватних підприємств).

Також з’являється поняття «невідкладного тимчасового вилучення речей і документів». Згідно із новою ст.164¹ КПК для цього слідчому чи прокуророві достатньо припустити загрозу знищення таких речей та отримати письмовий дозвіл власника чи володільця приміщення, де вони знаходяться (фактично — від особи, яка відчинить двері).

Далі вони повинні «здійснити за допомогою електронно-технічних засобів вилучення оригіналів або копій документів чи інформації, про що складається відповідний протокол». Напевне, це якась нова розробка, яка уможливить переміщення документів за допомогою роботів-маніпуляторів.

До речі, до складання протоколів більше не буде необхідності залучати понятих. Достатньо все просто фіксувати на камеру.

Також для захисників стане ризиковано не з’являтися у засідання під час судового провадження. Адже у разі другої неявки (навіть без уточнення «поспіль» чи поважності причин) його замінять на іншого — за призначенням.

Утім, є й певні позитиви для сторони захисту. Наприклад, прямо застережено, що будь-які прогалини чи неоднозначності у КПК мають застосовуватися виключно в інтересах сторони захисту та не можуть погіршувати її процесуального становища.

Також, напевне, адвокати підтримають ідею уточнити у ст.87 КПК, що недопустимими є будь-які докази, які одержані з порушенням порядку, встановленому цим кодексом. А не тільки ті, що отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, на що наразі орієнтує практика ВС.

Натомість, скоріш за все критично буде сприйнято встановлення максимального строку для ознайомлення з матеріалами справи — 15 робочих днів, а також визначення, що адвокат вважається повідомленим про дату та час судового засідання, якщо таку повістку вручено підзахисному.

Закон і Бізнес