Підстави розірвання спадкового договору, пояснила суддя ВС

Нотаріусам слід ретельно роз’яснювати сторонам переваги та недоліки договорів довічного утримання і спадкових договорів. Адже плутанина між ними призводить до судових спорів.

На це звернула увагу суддя Касаційного цивільного суду Ольга Ступак під час на вебінару, інформує «Закон і Бізнес».

Так, за висновками КЦС у справі №643/744/20 (постанова від 13.07.2022), позивачка довела, що під час укладення спадкового договору вона помилилася. Адже вважала, що укладає договір довічного утримання, за умовами якого відповідач буде доглядати за нею, тобто помилялася щодо правової природи правочину.

В кількох постановах КЦС зробив висновки, що чинне законодавство не вимагає, щоб за спадковим договором одна сторона в усіх випадках зобов’язувалася виконувати розпорядження другої сторони лише особисто. Порядок виконання обов’язків набувача за спадковим договором (особисте чи неособисте виконання) визначається сторонами такого договору, а не законом.

Зокрема, про це вказано в постанові КЦС від 21.01.2021 у справі №524/354/19. Суд розглянув питання про розірвання спадкового договору через те, що позивачка відмовлялася отримувати належний особистий догляд та харчування від інших осіб, найнятих відповідачем. Суд узяв до уваги, що відповідач довів відсутність своєї вини в неналежному виконанні умов спадкового договору.

Водночас, та обставина, що відчужувача за спадковим договором відвідував соціальний працівник, сама собою не дає підстав для висновку про невиконання набувачем майна умов спадкового договору (постанова КЦС від 7.04.2021 у справі № 280/1380/19).

Суддя також звернула увагу на висновок об’єднаної палати КЦС (постанова від 10.04.2023 у справі № 591/1419/20) про те, що спадковий договір є нерозривно пов’язаним із його сторонами, а тому ініціювати розірвання в суді такого договору можуть лише відчужувач або набувач. Інші особи, в тому числі спадкоємці відчужувача, не можуть пред'являти вимоги про розірвання спадкового договору. У разі ж, якщо витрати, пов’язані з неналежним виконанням обов’язків набувачем за спадковим договором, понесли інші особи, зокрема спадкоємці, то в них виникає право вимагати стягнення таких витрат від набувача.

Якщо відчужувач за життя подав позов про розірвання спадкового договору і помер до вирішення справи судом, застосовується ст.55 ЦПК «Процесуальне правонаступництво». Такий висновок міститься в постанові КЦС від 10.11.2021 у справі №643/4873/20.

Докладніше — у презентації О.Ступак.

Вебінар «Лабіринти договорів у спадковому праві: доктрина, судова і нотаріальна практика» відбувся під патронатом ГО «Цивілістична платформа».

Закон і Бізнес