Коли незнання про смерть спадкодавця є поважною причиною пропуску строку, має уточнити ВС

Незнання спадкоємцем про факт смерті спадкодавця, у тому числі через приховування цього факта іншими спадкоємцями, може бути поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Таку думку висловила колегія суддів Касаційного цивільного суду, передаючи на розгляд об’єднанної палати КЦС справу №638/16540/20, інформує «Закон і Бізнес».

У цій справі особа звернулася до суду із позовом, в якому просила визначити додатковий строк у 3 місяці для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті її батька. Позивач пояснила, що понад 10 років постійно проживає у ФРН, з батьком не перебувала у тісних стосунках, про його смерть дізналася лише у вересні 2020 року з телефонної розмови із дідусем.

Суд першої інстанції позовну вимогу задовольнив. Проте апеляційний суд вирішив, що названі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщинине пов'язані із об’єктивними, непереборними, істотними труднощами.

Своєю чергою, колегія КЦС зазначила, що спадкодавець не є «майном» чи «активом» спадкоємців, яким вони по аналогії із дією принципу «власність зобов'язує» мають цікавитись життям спадкодавця так само як і станом власного майна (активів).

У ситуації, коли спадкоємець не знає про факт смерті спадкодавця та виникнення у нього певних обов’язків у разі свідомого прийняття або відмови від прийняття спадщини, дії будь-якого іншого спадкоємця, який вживає заходів для того, щоб зазначений спадкоємець і не міг дізнатися про відповідний факт з метою усунення його від спадкування, мають ретельно вивчатися судами. Водночас узагальнений висновок про те, що незнання про смерть спадкодавця не є поважною причиною пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини, перетворюється на підставу зняття з суду обов'язку відповідного дослідження обставин справи та інструмент потурання судом такій недобросовісній особі в порушенні вимоги правових норм, зокрема ст.13 ЦК.

З огляду на це, колегія суддів КЦС вважає необхідним відступити від висновку щодо застосування ч.3 ст.1272 ЦК у контексті добросовісної необізнаності спадкоємця про смерть спадкодавця. Зокрема, якщо необізнаний спадкоємець діє добросовісно та з моменту отримання інформації про смерть спадкодавця у розумні строки (які не повинні перевищувати 6 місяців) звертається до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Закон і Бізнес