Законодавець передбачив особливості в регулюванні наслідків прострочення виконання певних грошових зобов’язань, зокрема, під час дії карантину.
Про це нагадав Касаційний цивільний суд, залишаючи в силі постанову апеляційного суду у справі №709/1320/21, повідомляє «Закон і Бізнес».
У цій справі позикодавець просив стягнути з боржника пеню в сумі майже 500 тис. грн. за час прострочення повернення позики.
Рішенням місцевого суду позов задоволено частково, стягнуто з відповідача основну суму боргу в сумі майже 500 тис. грн., 3% річних у сумі майже 45 тис. грн., пеню у сумі майже 500 тис. грн. та судові витрати.
Апеляційний суд скасував це рішення в частині стягнення нарахованої пені.
КЦС погодився із цим, зазначивши, що тлумачення п.15 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов’язань. Така особливість проявляється:
в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину;
в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;
у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від обов’язку сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку (штраф, пеню) за таке прострочення.
Законодавець на рівні акта цивільного законодавстві (п.15 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК) передбачив спеціальний випадок звільнення від обов’язку позичальника сплатити неустойку (штраф, пеню). Такий обов’язок припиняється без його виконання.


Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!