Чи підтверджує призначення платежу укладання договору позики — ВС

Вказівка у призначенні платежу не може бути кваліфікована як дотримання письмової форми, що підтверджує домовленість про отримання грошей в позику та умови такої позики.

На це звернув увагу Касаційний цивільний суд, скасовуючи попередні рішення у справі № 755/16831/19 та ухвалюючи нове — про відмову в позові, повідомляє «Закон і Бізнес».

У цій справі товариство звернулося з позовом до особи про стягнення боргу за договором позики в сумі 2,5 млн грн.

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, позов задовольнив. Зазначив, що відповідачем отримано від позивача на картковий рахунок 2,5 млн грн., що підтверджується платіжними дорученням, не повертала їх позивачу, не заперечувала щодо зазначених призначень платежів (зворотна безвідсоткова фінансова допомога).

Однак КЦС нагадав, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у 10 разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, — незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ст.1047 ЦК).

За своєю юридичною сутністю договір позики є реальним договором, і для його укладення необхідна наявність двох юридичних фактів: а) домовленість між сторонами стосовно істотних умов договору; б) передача (сплата) коштів позикодавцем позичальнику.

Законодавець імперативно в ч.1 ст.1047 ЦК визначив необхідність вчинення в письмовій формі договору позики коштів у разі якщо позикодавцем є юрособа.

Розписка про отримання в борг коштів є документом, який видає боржник (позичальник) кредитору (позикодавцю) за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми. Розписка не є формою договору, а може лише підтверджувати укладення договору позики. По своїй суті розписка позичальника є тільки замінником письмової форми договору позики, оскільки вона підписується тільки позичальником.

Натомість вказівка у призначенні платежу під час перерахунку коштів на картку, з урахуванням принципу розумності, не може бути кваліфікована як дотримання письмової форми (єдиний документ чи кілька документів, розписка чи інший документ), що підтверджує домовленість про отримання грошей в позику та умови такої позики. Адже призначення платежу вказує особа, яка перераховує кошти.

У певних випадках у приватному праві призначення платежу може мати значення, наприклад при визначенні того, яке грошове зобов’язання погашається, але не для підтвердження укладення певного договору.

Закон і Бізнес