У РАУ шукають баланс між фінмоніторингом та адвокатською таємницею

Адвокат, як суб’єкт фінансового моніторингу, зобов’язаний подавати Мін’юсту інформацію, пов’язану із протидією відмиванню доходів. Водночас, він так само зобов’язаний зберігати адвокатську таємницю. Як дотримати обидві вимоги законів?

Про це інформує «Закон і Бізнес» з посиланням на НААУ.

Це питання стало предметом обговорення на засіданні Ради адвокатів України. Його актуальність пов’язана із тим, що 16 червня Уряд затвердив Порядок здійснення нагляду у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення за діяльністю суб’єктів первинного фінансового моніторингу, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснюють Міністерство фінансів, Міністерство юстиції, Міністерство цифрової трансформації (постанова Кабміну №662).

Заступник голови НААУ, РАУ Валентин Гвоздій нагадав, що згідно із законом «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» адвокати, адвокатські бюро та об’єднання є спеціально визначеними суб’єктами фінансового моніторингу і відповідно мають зобов’язання забезпечувати організацію та проведення первинного фінансового моніторингу. Це дає можливість виявляти підозрілі фінансові операції (діяльність) та повідомляти про них Державній службі фінансового моніторингу, а також запобігати використанню послуг адвоката для проведення клієнтами фінансових операцій з протиправною метою.

Державне регулювання у цій сфері та нагляд за діяльністю адвокатських бюро, адвокатських об’єднань та адвокатів здійснюється Мін’юстом. Тож усі, хто здійснює адвокатську діяльність, зобов’язані подавати Мін’юсту інформацію, що стосується виконання ними вимог законодавства із запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів.

Проте ст.22 закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» закріплено також обов’язок зберігати адвокатську таємницю. Він поширюється не тільки на адвоката, але й його помічника, стажиста та осіб, які перебувають у трудових відносинах з адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об’єднанням. Більше того, цей обов’язок покладено навіть на осіб, стосовно яких припинено або зупинено право на заняття адвокатською діяльністю. Особи, винні у доступі сторонніх осіб до адвокатської таємниці або її розголошенні, несуть відповідальність. Також чітко визначено випадки, коли розкриття адвокатом адвокатської таємниці не є порушенням. Зокрема, це подання адвокатом інформації до Держфінмоніторингу.

Порядок здійснення нагляду (постанова №662) визначає процедуру проведення Мін’юстом планових, позапланових, виїзних та безвиїзних перевірок.

«Але ж Мін’юст та його територіальні органи не входять до переліку органів, визначених у ст. 22 Закону про адвокатуру, - зауважив В.Гвоздій, - і розкриття їм інформації, що містить адвокатську таємницю, буде вважатися порушенням. Адже згідно зі ст. 10 Правил адвокатської етики розголошення відомостей, що складають адвокатську таємницю, заборонено за будь-яких обставин. Навіть коли йдеться про спроби органів дізнання, слідства і суду, звісно незаконні, допитати адвоката про обставини, що складають адвокатську таємницю. Як за таких обставин дотримати одночасно вимоги законодавства про адвокатуру та у сфері фінансового моніторингу?»

З одного боку, пунктом 5 Порядку здійснення нагляду визначено, що Мін’юст має співпрацювати з органами самоврядування суб’єктів первинного фінансового моніторингу шляхом обміну інформацією, визначення пріоритетів ризиків і провадження спільної наглядової діяльності.

З іншого, захист професійних та інших прав адвокатів, сприяння забезпеченню гарантій адвокатської діяльності та необхідних умов для ефективного та якісного виконання адвокатами своїх професійних обов’язків є основною метою діяльності комітету НААУ з питань захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності. Порядок дій з питань забезпечення гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних і соціальних прав адвокатів затверджений рішенням РАУ від 27.07.2013 № 183.

Тож за підсумками обговорення проблеми було вирішено доповнити цей Порядок дій новим розділом, що визначатиме дії адвокатів (як суб’єктів моніторингу), а також органів адвокатського самоврядування під час проведення Міністерством юстиції перевірок з питань фінансового моніторингу.

Документ розроблятимуть комітети НААУ з питань захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності та з питань митного та податкового права.

Закон і Бізнес