Як має бути оформлена скарга судді на адвоката до КДКА?

Суддя з Вінниччини поскаржився до місцевої КДКА на неналежну поведінку адвоката у кримінальному процесі. Але дисциплінарна палата повернула цю скаргу судді. Таке рішення згодом підтримала ВКДКА.

Про це інформує «Закон і Бізнес» з посиланням на ВКДКА.

Відповідне рішення ІV-014/2023 ухвалила Вища комісія на одному із своїх останніх засідань.

У ВКДКА з’ясували, що підставою для подання скарги на адвоката стало його неприбуття в судові засідання по кримінальному провадженню без поважних, на думку судді, причин. А це призвело до неодноразового перенесення розгляду справи.

Водночас, скарга, хоча і подавалася суддею в рамках кримінального провадження, не була оформлена як ухвала відповідно до вимог КПК (на що звернули увагу і в регіональній КДКА). Сам суддя вважав, що в даному випадку мотивованого рішення не потрібно.

Статтею 324 КПК передбачено право суду порушувати питання про відповідальність адвоката, які не прибули, перед органами, що згідно із законом уповноважені притягати їх до дисциплінарної відповідальності. Водночас, вид та форму зазначеного реагування дійсно не визначено.

Але з системного тлумачення ст. 110 та 369 КПК вбачається, що це відноситься до інших питань, які вирішує суд, та повинно бути викладено у формі ухвали.

Суддя, звертаючись до кваліфікаційно-дисциплінарного органу адвокатури, не надав підтвердження того, що така скарга подається в рамках наданих повноважень процесуальним законодавством України (ухвалу, журнал судового засідання, в якому зафіксовано ухвалу, постановлену судом без виходу до нарадчої кімнати).

Таким чином, дійшли висновку у ВКДКА, голова КДКА Вінницької області правомірно повернула матеріали скарги скаржнику.

Нагадаємо, проблема полягає в тому, що процесуальні кодекси дають можливість для суддів і визначають (принаймні Цивільний і Господарський) процедуру, як слід реагувати на прояви неповаги, зловживання правами та інші порушення з боку адвокатів. З іншого, – закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлює, у який спосіб та за якою процедурою органи адвокатського самоврядування мають реагувати на інформацію про колег-порушників, що надходить до них.

Фактично ключовою «точкою дотику» існуючих процесуальних (процедурних) правил є документ, у якому викладаються відомості про порушення. Для суддів (точніше, у кодексах) це окрема ухвала, а для дисциплінарних органів – заява (скарга) щодо поведінки адвоката. Отже, ухвала в цьому випадку виступає в ролі скарги. І, аби поєднати для цілей забезпечення належної дисциплінарної процедури скаргу та ухвалу, остання має відповідати вимогам, встановленим до першої, та бути обов’язковою до виконання лише в частині зобов’язання дисциплінарних органів розглянути її, але не щодо викладених судом відомостей про порушення та їхньої оцінки.

Докладніше про цю проблему можна почитати тут.

Також з питань практики розгляду КДКА скарг суддів ВКДКА рішенням № V-005/2021 від 27.05.2021 затвердила Узагальнення дисциплінарної практики кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури щодо заяв (скарг) суддів відносно неналежної поведінки адвокатів.

Закон і Бізнес