Міграції в храмах Феміди

Бажання отримати рекомендацію пояснюють прагненням кар’єрного зростання, сімейними обставинами та... втіленням мрії

Перше місце роботи судді рідко буває останнім. Досить часто виникають обставини, за яких законники прагнуть змінити суд і навіть юрисдикцію. Проте не завжди Вища кваліфікаційна комісія суддів знаходить достатньо підстав для задоволення бажань претендентів.

На засіданні, де розглядалися питання про надання перевідних «перепусток», несподіваним став своєрідний обмін між Київським апеляційним господарським судом та Вищим господарським судом. Олег Хрипун поміняв ВГС на апеляційну інстанцію, звідки пішов її очільник Артур Ємельянов. За таких обставин, певно, у згаданих установах кадрові перестановки не закінчаться. Тож хто стане головою суду, можна лише припускати.

Новими кадрами згодом поповниться й Солом’янський районний суд м.Києва. До нього ВККС рекомендувала чотирьох служителів Феміди: Олексія Селюкова із Згурівського райсуду Київської області, Ірину Верещінську з Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, Вікторію Кицюк із Кіровського райсуду м.Донецька та Вадима Сеніна з Голосіївського райсуду м.Києва. Останній, отримавши рекомендацію, радості не приховував. «Ще коли призначався вперше, то мріяв працювати в Солом’янському райсуді. На стажування сюди ходив, добрі стосунки з колективом маю, але так склалося, що призначили до Голосіївського», — пояснив В.Сенін.

Іншого бажала й суддя В.Кицюк, яка нині працює в Донецьку, а хоче повернутися до Києва, де в Печерському райсуді працює її чоловік. «І чого поїхали в той Донецьк? Ви ж перейшли дорогу тим, хто хотів працювати там! І року не попрацювали, а вже хочете до Києва», — обурювався член комісії Володимир Віхров. Суддя запевняла, що «так склалося».

В О.Селюкова були інші пояснення щодо бажання змінити місце роботи. Мовляв, і рости професійно бажає, і родина проживає в Києві, тож йому хочеться бути поруч з ними. «Але ж зізнайтеся, переважає все ж таки друге?» — не втримався від репліки заступник голови ВККС Микола Пінчук. Законник не заперечував. «Але ж ви зважте, що навантаження в суді, куди йдете, значно вище за те, що мали!» — змінила тему розмови член комісії Галина Колеснік. Та О.Селюков запевняв, що різницю в навантаженні усвідомлює й готовий працювати.

За суддю І.Верещінську про її готовність до переведення в Солом’янський райсуд м.Києва говорили показники роботи. Якісний розгляд справ, позитивна характеристика та жодної справи в провадженні понад три місяці. «От можуть же працювати, коли захочуть!» — прокоментував секретар комісії Анатолій Марцинкевич.

До Апеляційного суду Донецької області також претендували 4 кандидати. Але на відміну від попередньої четвірки, тут пощастило не всім. Члени ВККС не погодилися перевести суддю Дзержинського міського суду Донецької області Євгена Челюбєєва.

Отримавши диплом у Російській Федерації, суддя пройшов в Україні відповідну сертифікацію. Проте перед членами комісії йому також довелося скласти міні-екзамен для з’ясування рівня знань і орієнтування в українському законодавстві. Запитували Є.Челюбєєва про міри запобіжних заходів за чинним Кримінальним процесуальним кодексом, повноваження апеляційної інстанції тощо. Навіть поцікавилися, якою мовою суддя веде процес, зважаючи, що приїхав до України з Росії. Є.Челюбєєв, відповідаючи українською мовою, зауважив, що й процеси веде теж державною мовою. Та все ж відповіді судді не переконали комісію. Тому повернувся Є.Челюбєєв до рідного суду без рекомендації.

Згодом перейде до Апеляційного суду Донецької області Юлія Жарова із Селидівського міського суду Донецької області, куди була обрана безстроково в листопаді 2011 р. «А коли вам давали рекомендацію, то ви обіцяли нам, що років 4 попрацюєте в Селидівському міськсуді, а тут — переводитеся», — пригадала Г.Колеснік.

Компанію Ю.Жаровій у цій установі складуть Вадим Рассуждай із Червоногвардійського райсуду м.Макіївки Донецької області та Ольга Мірута з Ворошиловського райсуду м.Донецька.

Нове обличчя буде і в Рівненському апеляційному господарському суді, куди перевелася Інна Розізнана з Господарського суду Хмельницької області. Печенізький районний суд Харківської області Денис Звірюк змінить на Дзержинський райсуд м.Харкова, а Денис Чудовський — Артемівський міськ­районний суд Донецької області на Червонозаводський райсуд м.Харкова.

«І як вам показники роботи?» — поцікавився в законника А.Марцинкевич, доповідаючи матеріали його справи. «Не фантастичні», — оцінив Д.Чудовський. «І ви ще хочете перейти до іншого суду», — зауважив член комісії. Суддя обіцяв виправитися. «А що ж вам раніше заважало? Треба працювати, а ви подаєте документи на переведення», — продовжував секретар ВККС.

У Д.Чудовського ще є час покращити показники роботи. Як і в інших рекомендованих суддів. Бо, зважаючи на тривале блокування Верховної Ради, «заблокованим» поміж інших питань виявилося і переведення суддів. Тож будемо сподіватися, що згодом крига скресне.