Розумна обачність, вина і презумпція добросовісності — в огляді КАС

Оскільки підприємницька діяльність провадиться на власний ризик, учасники господарського обороту мають проявляти розумну обачність, тому що наслідки вибору недобросовісного контрагента покладаються на них.

На таку особливість притягнення до фінансової відповідальності звернув увагу Касаційний адміністративний суд у справі №826/6821/13-а, інформує «Закон і Бізнес».

У цій справі контролюючий орган за результатами перевірки встановив порушення платником вимог податкового законодавства під час формування складу валових витрат і податкового кредиту за відповідний період, а також указав на наявність вироків судів щодо фіктивного ведення господарської діяльності контрагентів платника з постачання товарів, надання послуг та виконання відповідних робіт.

Своєю чергою, платник зазначив, що господарські операції з контрагентами мали реальний характер, що підтверджується належно оформленими первинними документами.

КАС, залишаючи чинною постанову суду першої інстанції, зауважив, що належна податкова обачність є законною передумовою отримання податкової вигоди, з якої випливає, що сумлінним платникам необхідно подбати про підготовку доказової бази, яка б підтверджувала прояв належної обачності у процесі обирання надійного контрагента.

В огляд практики КАС щодо фінансової відповідальності (рішення, внесені до ЄДРСР, за період із 2018 року до лютого 2023 року) включені справи, які розкривають такі поняття, як:

концепція вини;

відповідальність платника податків;

відповідальність держави;

застосування штрафних (фінансових) санкцій до платника.

Закон і Бізнес