Справедливість за кордоном

Юридичні радники для проектів Мін’юсту: хто вони, скільки коштують

Міністерство юстиції України, хоча і складається переважно з юристів, для супроводження судових суперечок за кордоном (як і інші державні органи) залучає іноземних консультантів. Ті, аби зрозуміти нашу специфіку, винаймають українські юридичні фірми. Як працює ця система і скільки вона коштує державному бюджету?

Представляючи Уряд

За законом на Мін’юст покладено особливу функцію: він представляє інтереси Кабміну (читай – держави) в судах. Для цього у структурі міністерства функціонує Департамент з питань судової роботи, працівники якого отримують зарплатню.

Але, коли суперечки набувають транснаціонального характеру, до захисту інтересів долучають іноземних фахівців. І Держбюджетом щороку виділяються кошти на оплату послуг таких юридичних радників за окремою бюджетною програмою КПКВК 3601150. Вона передбачає:

- забезпечення захисту прав та інтересів України під час урегулювання спорів, розгляду у закордонних юрисдикційних органах справ за участю іноземного суб’єкта та України;

- забезпечення представництва України в Європейському суді з прав людини.

Оскільки  відповідальним за здійснення захисту прав та інтересів України під час урегулювання таких спорів є також Міністерство юстиції України, саме воно і організовує закупівлю юридичних послуг.

Довідково: Правову основу цього процесу складають:

- Закон «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIIІ;

- Порядок здійснення захисту прав та інтересів України під час урегулювання спорів, розгляду у закордонних юрисдикційних органах справ за участю іноземного суб’єкта та України, затверджений Указом Президента України від 25.06.2002 № 581/2002;

- Порядок фінансування витрат, пов’язаних із захистом прав та інтересів України під час урегулювання спорів, розгляду у закордонних юрисдикційних органах справ за участю іноземного суб’єкта та України, а також із забезпеченням представництва України в Європейському суді з прав людини, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2003 № 1198.

Зважаючи на це, ми поцікавилися у Мінюсті, скільки коштів виділялося на зовнішніх юридичних радників з 2019 по 2023 рік, скільки було реально витрачено, хто і за що їх отримав. Тут на допомогу офіційній інформації, викладеній у листі № 47792/35.4/33-23 від 19.04.2023 став у нагоді ресурс із державних закупівель Prozorro.

Інформація розміщена на Prozorro завжди є вельми цікавою для дослідження. Для прикладу, виявилось можливим надавати юридичні послуги з питань англійського права, права США та України через представництво офшорної компанії з «чорного» списку КМУ. Найяскравішим прикладом є компанія з Гернсі та її представництво Baker & McKenzie - CIS, Limited, які надають такі послуги Нафтогазу, Енергоатому, Укрзалізниці та багатьом іншим державним компаніям. Саме представництво іноземної юридичної особи не має статусу юридичної особи та регулярно надає пояснення про причини відсутності коду у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань України. От і виникає питання чи може таке представництво здійснювати самостійно господарську діяльність, в тому числі у сфері права презентуючи в тому числі для виконання підрядних робіт українських юристів з одного боку та чи реєструвались в якості іноземних адвокатів в Україні адвокати з іноземних юрисдикцій для надання послуг в Україні. З одного боку держава засуджує юрисдикції та визначає перелік офшорних зон, а з іншого держпідприємства укладають контракти свідомо ігноруючи ці обставини при проведенні державних закупівель. Очевидно знайти серед учасників англійську чи американську юридичні фірми є проблематичним.

Ціна захисту

Зважаючи на різке падіння національної валюти, можна констатувати, що в останні п’ять років країні довелося удвічі урізати бюджет на правничі послуги іноземних консультантів. Так, якщо у 2019 році державним бюджетом виділялося 764,37 млн. гривень, то цього року затягнули паски до 405,78 млн.

Щоправда, вся сума, яка виділялася ніколи Мін’юстом не витрачалася повністю. Завжди обходилися меншим.

Якщо дані, представлені Мін’юстом, доповнити відкритою інформацією про державні закупівлі, можна дійти висновку, що з 2019 по 2022 рік Україна сплатила за договорами близько $65,98 млн. шістнадцятьом іноземним компаніям. (Зауважимо, договори укладалися переважно в доларах США. Тож аби забезпечити спільний знаменник, за тими контрактами, що передбачали виплати у євро, ми «обміняли» валюту за курсом 1 євро = 1,1 долар).

Якби ми робили рейтинг іноземних юрфірм, що надають послуги українському Уряду, то він би виглядав таким чином:

1. Shearman & Sterling LLP ($17,02 млн.).

2. Latham & Watkins (London) LLP ($11,43 млн).

3. Withers LLP ($10,58 млн.).

4. Winston & Strawn LLP ($9,7 млн.).

5. Quinn Emanuel Urquhart & Sullivan UK LLP ($8,57 млн.).

6. Holland & Knight LLP ($1,6 млн.).

7. Legance Awocati Associati ($1,32 млн.).

8. King&Spalding ($1,22 млн.).

9. Foley Hoag LLP ($1,2 млн.).

10. Bergh Stoop & Sanders N.V. ($1.14 млн.).

11. Ben Emmerson QC ($905,8 тис.).

12. Hogan Lovells International LLP ($808,4 тис.).

13. Clyde & Co LLP ($212,8 тис.).

14. Yingke Law Firm ($171,1 тис.).

15. Jacquemoud & Stanislas ($67,3 тис.).

16. Dr. Robert Mezei Law Office ($14 тис.)

Докладніше з тематикою тридцяти двох проектів (саме стільки їх обліковується з 2019 року), вартістю робіт, а також консультантами можна ознайомитися у зведеній таблиці. Частина з них розпочалася до 2019 року, деякі вже завершилися, а окремі – заплановані на 2023 рік. Аналізуючи ці кейси, можна виділити кілька цікавих моментів.

Допомога зсередини

У 17 з 32 проектів (трохи більше, ніж у половині випадків), для виконання договорів іноземні компанії винаймали українські юрфірми. Решта – не потребували місцевої експертизою У списках Мін’юсту значиться вісім українських фірм.

Оскільки дані стосуються виплат іноземним консультантам, порахувати дохід вітчизняних правників неможливо. Втім, загальна сума виплат за договорами достатньою мірою говорить про масштабність реалізованих проектів.

А от кількість реалізованих проектів переконливо свідчить про системність роботи. Половина з них брали участь лише по одній справі. Беззаперечним лідером виявилося Адвокатське об’єднання «Сергій Козьяков та Партнери» (пов’язане із екс-очільником Вищої кваліфікаційної комісії суддів України), яке перебрало майже третину кейсів, що потребували національних радників.

У справах, де іноземці справлялися самотужки, загальна сума виплат склала $8,24 млн., а середній чек проекту становив $549 тис. Коли ж до роботи підключалися наші компанії, то супроводження проекту в середньому коштувало ушестеро дорожче (середній чек – 3,4 млн.). А загальні виплати з 2019 по 2022 рік сягнули 57,74 млн.

Отримати і утримати

За загальним правилом, що склалося на практиці, коли якась компанія отримує довготривалий проект, у наступні роки вона також виграє тендери. І схоже, що деякі виконавці готові працювати перший рік «за їжу».

Так, наприклад, у 2021 році виникла справа за позовом компанії «Sinohydro Corporation Limited» до Державного агентства автомобільних доріг України. Вона була пов’язана із тим, що у жовтні 2020 року Укравтодор розірвав контракт з китайською компанією, яка будувала об'їзну Житомира. Йшлося про порушення умов контракту, низькі темпи та погану якість робіт (хто їздив зі столиці на західну Україну мав можливість особисто пересвідчитися в останньому). Після розірвання контракту Укравтодор утримав банківську гарантію. Арбітр Міжнародної асоціації інженерів-консультантів (FIDIC) визнав розірвання контракту неправомірним і зобов’язав повернути 10,3 млн. євро підряднику. Це рішення не було виконане, тож китайські партнери звернулися до Міжнародного арбітражного суду Міжнародної торгової палати. Власне після цього за рішенням Кабміну з’явився тендер на юридичне представництво та юридичне консультування з очікуваною вартістю 974,8 млн. гривень. Його виграла міжнародна юридична фірма Foley Hoag LLP з пропозицією… 1,55 тис. доларів США. Саме ця сума згодом була сплачена за договором. Але вже у наступному 2022 році сума контракту перевищила $1 млн. Також до роботи підключили українське адвокатське об’єднання «Сергій Козьяков та Партнери». У планах на 2023 рік – освоїти ще 34 млн. гривень. Схоже, що юридичне супроводження коштуватиме 20% ціни позову без гарантії результату.

І такі випадки не поодинокі. У справі за позовом компанії «Modus Energy International B.V.» до держави Україна у 2021 році міжнародна юридична фірма «Winston & Strawn LLP» зголосилася працювати за $12,8 тис. (тендерні очікування складали 11,5 млн. гривень). На наступний рік ціна договору зросла до $1,12 млн. Тут також залучалися українські підрядники - АБ Сергія Гришка «КВЕРІТІУС Україна» та Юридична фірма «Еверлігал Інтернешнл».

Як незмінними протягом усього періоду суперечки залишаються переможці тендеру, так само віддано супроводжують справу і національні радники. І буває так, що коли українська компанія виходить з проекту, різко падає вартість послуг. Так, у справі за позовом компаній Emergofin В. V. та Velbay Holdings Ltd. до держави Україна міжнародна юрфірма Shearman & Sterling LLP у 2019 році працювала за $4,46 млн. Але в 2022 році, коли з проекту вийшла українська Engarde, сума до оплати за договором становила лише $65 тис.

Аналогічний випадок трапився у справі за позовом Todini Costruzioni Generali S.p.A. до Державного агентства автомобільних доріг України. Щороку  за послуги юридичного консультування Withers LLP отримувала суму близько $1 млн. Але у 2022 році, коли відпала потреба в участі української LCF, ціна договору різко зменшилася до 189,2 тис.

З загальних правил партнерської сталості трапляються винятки. Так, у 2021 році представництво та консультування у справі за позовом акціонерів ПАТ «Мотор Січ» до держави Україна здіснювали King & Spalding за $165,6 тис. Наступного року тендер виграла інша компанія - Quinn Emanuel Urquhart & Sullivan UK LLP. Вона за договором отримала $1,49 млн. і вже залучала українську Avellum. У 2023 році планується витратити ще 45,3 млн. гривень.

А Hogan Lovells International LLP змінили національного радника у справі за позовом компаній Miscn Energy AB (publ) та Misen Enterprises AB до держави Україна. У 2021 році (контракт на $8,7 тис.) міжнародну компанію консультувала українська LCF, а в 2022 році (сума зросла до на два порядки до 799,7 тис.) субпідрядником вже стала Астерс.

Формування вартості

Відстороненому спостерігачу, який не залучений до процесів, також можуть впасти в око деякі парадокси ціноутворення.

Для прикладу можна взяти справу за позовом родичів Андреа Рокеллі та інших до держави Україна. Сім'я загиблого в 2014 році під Слов'янськом Донецької області італійського журналіста вимагала від України компенсації (наприкінці липня 2018 року суд італійського Павіа прийняв до розгляду позов проти України). Позов розглядається паралельно зі справою проти військового Національної гвардії України Віталія Марківа, якого звинувачували у причетності до вбивства журналіста. Мін’юст запустив переговорні процедури щодо закупівлі юридичних послуг. У супровдних документах йшлося про вимоги компенсації на суму 500 тис. євро родині Рокеллі, а також  організаціям, що приєдналися до процесу.

При цьому за даними порталу Prozorro витрати на юридичних консультантів з Legance Awocati Associati у 2019 - 2021 рр. становили 1,2 млн. EUR (до справи залучалася українське АО АО «Сергій Козьяков та Партнери»).

Для порівняння, за юридичне представництво та юридичне консультування у справі «Україна проти Росії (щодо Криму)» Ben Emmerson QC та King & Spalding отримали протягом 2019 – 2022 років лише $645,3 тис. (на цей рік заплановано роботу на суму ще 11,14 млн. грн., що складає близько $304,7 тис.). Щоправда, тут до справи не залучали українські юридичні фірми - Міністерство юстиції справляється самотужки.

Найдорожчі суперечки

Ну і наостанок, для найбільш посидючих та уважних читачів ми підготували бонус у вигляді п’яти найдорожчих для бюджету справ, де за договорами були виплачені найбільші суми. Усі вони пов’язані із юридичним представництвом та консультуванням і в усіх них брали участь українські юридичні фірми.

Тож ТОП-5 найдорожчих справ останніх п’яти років виглядає таким чином:

1. Позов компаній Emergofin В. V. та Velbay Holdings Ltd. до держави Україна ($10,82 млн., консультант Shearman & Sterling LLP). Дочірні підприємства російської компанії «РусАл» Олега Дерипаски, Михайла Прохорова та інш. вимагають від України компенсації інвестицій у ПрАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат». Раніше Velbay Holdings Ltd. купила у Фонду держмайна 68,01% акцій ЗАлК, однак у 2015 році суд повернув їх у державну власність. В «РусАл» залишилося 29,54% ЗАлК у кіпрському офшорі. Національним радником (до 2021 року включно) залучалася компанія Engarde. При цьому ціна договору, яка на початку сягала 4 млн., в останній рік зменшилася до 65 тис.

2.  Позов компанії Todini Costruzioni Generali S.p.A. до Державного агентства автомобільних доріг України ($ 8,18 млн., консультант Withers LLP). Укравтодор розірвав контракт зі згаданою італійською компанією (був укладений в рамках спільного зі Світовим банком проекту) на проведення капітального ремонту та реконструкцію автомобільної дороги М-03 Київ — Харків — Довжанський на ділянці Лубни — Полтава. Тут, як і у попередньому проекті, участь національного радника (LCF) припинилася. Одночасно суттєво знизилися виплати зовнішньому консультанту.

3. Позов компаній Littop Enterprises Limited, Bridgemont Ventures Limited і Bordo Management Limited до держави Україна ($7,7 млн., Latham & Watkins (London) LLP). Три кіпрські офшорні компанії (міноритарні акціонери ПАТ «Укрнафта») подали позов до Стокгольмського арбітражу з вимогами $2  млрд. у рахунок втрати дивідендів, 932 млн штрафних санкцій і 1,68 млрд – через втрату вартості акцій. Підставами для позову називалися: експропріація газу, видобутого Укрнафтою або покупка такого газу за заниженими цінами з боку НАК «Нафтогаз України» протягом декількох років; зміна корпоративної структури Укрнафта в результаті зміни кворуму для проведення загальних зборів акціонерів з 60% до 50%; відсторонення осіб, призначених інвесторами, від управління Укрнафтою; збільшення рентної плати за використання надр. Національним радником виступає українська «Саєнко Харенко». Очевидно, що спір триває, оскільки в 2023 році на оплату послуг юристів заплановано витратити ще 25,3 млн. гривень.

4. Позов Ігоря Бойка до держави Україна ($7,08 млн. Quinn Emanuel Urquhart & Sullivan UK LLP). Власник ТДВ «Житомирська кондитерська фабрика» ЖЛ на початку 2017 року подав позов до Міжнародного арбітражного суду в Гаазі через стверджуване ним рейдерське захоплення підприємства. Бойко вважає, що Україна допустила незаконну експропріацію інвестицій без відшкодувань і компенсацій. З української сторони працює фірма Lexwell & Partners. Спір триватиме і цього року. Витрати на юристів плануються у розмірі 10,54 млн. грн.

5. Позов державної корпорації розвитку «ВЕБ.РФ» до України (Shearman & Sterling LLP, $5,94 млн.). Російський Внєшекономбанк звернувся до Арбітражного інституту Торгової палати Стокгольма у зв'язку з обмеженнями для роботи їх української дочки - Промінвестбанку. Адже у березні 2017 року Президент Петро Порошенко ввів у дію рішення РНБО про санкції проти п'яти українських банків, які належали Росії. Санкції стосувалися, в тому числі, Промінвестбанку. Українським радником залучили Avellum. Очікується, що цього року проект поглине приблизно ще 33,7 млн. гривень.

***

Так склалося, що тендери в українців міцно асоціюється із корупцією, завищеними цінами і несправедливістю. Втім, інформація про державні закупівлі є цілком відкритою. Громадськість, ЗМІ та пересічні громадяни навіть в умовах війни мають можливість відстежувати активність державних установ і самостійно робити висновки про доцільність тих або інших витрат.

Що стосується використання послуг консультантів юристів, то наразі чекаємо результати роботи Рахункової палати. Чи зверне вона увагу на цей напрям роботи Мінюсту?

Але очевидно, що в багатьох випадках тлумачити українське законодавство могли б і юристи міністерства справедливості та українські радники без іноземних посередників.

Закон і Бізнес