(Не)дитячі потреби

Як зменшити розмір аліментів та захистити інтереси платника?

Хоча рекомендований розмір аліментів є не таким вже й значним, у багатьох рішеннях суд визначає суму такого утримання у вигляді частки від всіх доходів. У такому разі 1/4 доходу може стати вагомою сумою, що не завжди обґрунтована реальними потребами дитини. Тож як зменшити розмір аліментів?

Підстави для перегляду

Про аліменти очима платника поговорили у Вищій школі адвокатури в межах вебінару. Лектор заходу, адвокат Марина Сухая зазначила, що в багатьох колег існує стереотип щодо того, що такі клієнти є безперспективними. Також для більшості адвокатів складним є етичне питання у таких спорах. Адже найчастіше, коли адвокат представляє інтереси платника аліментів, йдеться про зменшення суми аліментів.

Спікер порадила не забувати, що у будь-якому разі адвокати повинні керуватися в першу чергу інтересами дитини, а вже потім займатись пошуком розумного балансу із інтересами клієнта.

Отже, що може стати підставою для запиту на зменшення розміру аліментів? По-перше, це зміна матеріального стану чи стану здоров’я. Наприклад, платник аліментів може потребувати тривалого коштовного лікування. По-друге, підставою може бути необхідність матеріально забезпечувати інших осіб. Наприклад, дітей від іншого шлюбу або батьків похилого віку. По-третє, перегляд суми аліментів може бути доречним для тих, хто має побоювання, що той з батьків, з ким проживає дитина, витрачає аліменти на себе. По-четверте, це значні борги зі сплати аліментів, через які до клієнта застосовано санкції.

До речі, М.Сухая ознайомила колег зі статистикою за 2019 рік, в якій досліджувались причини невиконання рішень про стягнення аліментів, боржниками за якими є жінки. Найчастішою причиною виявилося ведення боржником аморального способу життя. Другою за популярністю причиною стало оголошення боржника в розшук, відсутність майна та коштів, відсутність постійного доходу тощо.

Спікер рекомендувала також надавати клієнтам при консультації чек-лист. Він має містити питання про:

матеріальний стан (офіційне/неофіційне працевлаштування);

наявність рухомого/нерухомого майна;

стан здоров’я;

наявність осіб, які перебувають на утриманні;

необхідність виїзду/переїзду закордон;

чи є докази (документи/ показання свідків) щодо виконання обов’язку утримувати дитину.

Для останнього пункту М.Сухая радить свої клієнтам збирати чеки та виписки на підтвердження того, що вони утримували дитину і виконували цей обов’язок до моменту звернення до суду. До речі, спікер наголосила, що інколи більш ефективним способом для вирішення спору може бути медіація. Адже зменшення розміру аліментів не завжди означає бажання повністю уснутись від обов’язку утримання дитини. Інколи в інтересах клієнта передати нерухомість на користь дитини, але сплачувати при цьому менші аліменти.

Спікер пригадала і відоме рішення Європейського суду з прав людини «Хант проти України», в якому суд зазначив про те, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага. Однак при цьому особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати інтереси батьків.

Гарантії та докази

М.Сухая звернула увагу на розмір рекомендованих виплат, які на 100% прив’язані до прожиткового мінімуму. При цьому мінімальний гарантований розмір аліментів становить 50% від прожиткового мінімуму.

Також спікер зазначила, що у разі нецільового витрачання аліментів платник має право звернутися до суду з позовом про зменшення їх розміру або про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини.

Контроль за цільовим витрачанням аліментів здійснюється органом опіки та піклування у формі інспекційних відвідувань одержувача аліментів, порядок та періодичність здійснення яких визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері усиновлення та захисту прав дітей. За заявою платника (крім тих, які мають заборгованість зі сплати аліментів) інспекційні відвідування одержувача аліментів здійснюються органом опіки та піклування позапланово, але не більше одного разу на 3 місяці (ст.186 Сімейного кодексу).

Розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі: зміни матеріального або сімейного стану; погіршення або поліпшення здоров’я когось із них; інших випадках, передбачених СК (ст.192 СК, п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 №3).

Доказами, що обгрунтовують позовні вимоги щодо зміни розміру аліментів, можуть бути:

докази зміни матеріального стану (довідки про доходи батьків, кредитні договори, будь-які інші документи, які можуть бути підтвердженням зміни матеріального становища, його погіршення або покращення);

докази погіршення або поліпшення здоров’я (медичні довідки, висновки лікарів, історії хвороби, рекомендації лікарів щодо необхідності лікування);

докази, що підтверджують зміну сімейного стану (наприклад, народження дітей у платника аліментів).

Судовий погляд

Спікер навела в якості прикладу постанову Апеляційного суду Запорізької області від 17.08.2018 у справі №333/5921/17. У цій справі суд звільнив батька від обов’язку сплати аліментів, не дивлячись на те, що дитина початково проживала з матір’ю за рішенням суду, однак мати перешкоджала спілкуванню батька з дитиною. Як наслідок, батько самовільно забрав дитину та фактично почав матеріально утримувати її. Суд врахував той факт, що мати дитини була оголошена у розшук, а дитина фактично проживає з батьком.

В іншій справі — №727/1599/22 (постанова ВС від 14.12.2023) платнику було присуджено сплачувати аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частки від заробітку. Однак з часом платник аліментів уклав новий шлюб, в якому народилась дитина. Окрім того, дружина позивача перебувала в декреті та мала зобов’язання за кредитом. Позивач просив зменшили аліменти до 1/8 від заробітку, однак суд задовольнив його вимоги частково, зменшивши виплати до 1/6 доходу.

У наступній справі — №477/1165/20 (постанова Касаційного цивільного суду від 21.07.2021) позивач посилався як на обставину, яка має істотне значення для звільнення його від сплати заборгованості за аліментами, на те, що судовим рішенням встановлено батьківство іншої особи та виключено з актових записів про народження дітей відомості про нього як батька дітей.

Суд звернув увагу на те, що аліментний обов’язок позивача був заснований на факті батьківства, а виключення відомостей про батька з актових записів про народження дітей у зв’язку з тим, що позивач не є біологічним батьком дітей, підтверджує, що позивач не є (і, відповідно, ніколи не був) батьком дітей.

Наслідком ухвалення судом рішення про виключення з актових записів про народження дітей відомостей про позивача як батька дітей є, зокрема, відсутність у позивача від самого початку існування спірних правовідносин обов’язку утримання дітей. Адже за змістом положень ст.180 СК обов’язок утримання дитини несуть лише її батьки. Отже, виключення запису про батьківство позивача є обставиною, що має істотне значення у розумінні ч.2 ст.197 СК, і відповідно, є підставою для звільнення його від сплати заборгованості за аліментами, яка утворилась за період, коли він був записаний батьком дітей.

Втім, тема аліментів та додаткових витрат на дитину (які також мають бути поділені між батьками порівну) зазвичай крокує пілч-о-пліч із батьківськими уявленнями про благополуччя. Так, часто надмірні матеріальні блага, якими оточена дитина, слугують компенсацією за власне дитинство, в якому чогось бракувало.

Закон і Бізнес