Незапланована криза

РСЗС занепокоєна незадовільним станом виплат заробітної плати

Доповідь члена Ради суддів загальних судів Олександра Пазюка змусила орган самоврядування звернути увагу на ситуацію, яка склалася з виплатою заробітної плати. З’ясувалося, що в багатьох судах перед керівниками стоїть вибір: виплачувати суддям напередодні відпусток матеріальну допомогу чи використати кошти на зарплату. Після тривалого обговорення РСЗС вирішила вивчити проблему недофінансування та заслухати на наступному засіданні доповідь із цього питання голови Державної судової адміністрації.

Рішення щодо кадрів

Робота ради почалася з пропозицій доповнити й без того насичений порядок денний ще двома питаннями. Зрештою їх стало аж 17.

За традицією, почали з розгляду питань щодо кадрів. І, хоч кандидатів було всього троє, спілкування з ними тривало майже 2 год. На посаду заступника голови Вінницького міського суду Вінницької області претендував Ігор Чернюк. Чоловік розповів про особливості організації роботи в суді.

Вони полягають передусім у тому, що Вінницький міський суд утворився після об’єднання 3 районів обласного центру. Працює в установі 39 служителів Феміди. І.Чернюк — слідчий суддя. Найчастіше розглядає справи про адміністративні правопорушення. У членів ради виникли закономірні запитання: що змінилося після об’єднання судів, чи дало це позитивний результат? І.Чернюк розповів, що, на його думку, це було корисним кроком: вирівнялося навантаження на суддів. «Було так, що один суддя скаржиться на те, яке велике в нього навантаження, а інший каже, що в нього його практично нема. Зараз все почало більш рівномірно розподілятися», — пояснив кандидат.

Після тривалої розмови РСЗС дала претендентові рекомендацію на призначення.

А от Ірина Антипова, яка має намір очолити Кіровський районний суд м.Кіровограда, хоч і характеризується позитивно, рекомендацію поки що не отримала. Члени ради вирішили перенести розгляд цього питання на наступне засідання, яке відбудеться в середині травня, аби поспілкуватися з нинішнім головою суду.

Отримала рекомендацію ще одна людина — Євген Мартинов, претендент на посаду голови Ленінського районного суду м.Кіровограда. Він лише з 21 березня тут працює й ще не встиг розглянути жодної справи, але вже познайомився з колективом і поцікавився справами, які на той момент розглядалися. Перш ніж отримати рекомендацію, Є.Мартинову довелося витримати справжнісінький іспит. На його адресу лунали найрізноманітніші запитання. Члени РСЗС навіть поцікавилися, чи пам’ятає він дати народження своїх дітей. Та найбільше їм кортіло знати, якими будуть перші кроки чоловіка на посаді голови.

Своїм пріоритетним завданням Є.Мартинов назвав підняття довіри громадян до суду. «Я вважаю, що на даний час рівень правосуддя взагалі в Україні, в аспекті бачення його громадянами, на низькому рівні. Адже немає довіри з боку людей. Особисто мені хотілося б підняти рівень правосуддя, щоб отримати цю довіру. І я буду робити все можливе на цьому шляху», — наголосив він.

Є.Мартинова попросили розповісти, що саме він планує робити. За словами судді, передусім він зверне увагу на сайт і буде стежити за наповненням його інформацією. А ще вести роботу із суддями, працівниками апарату суду, аби домогтися шанобливого та уважного ставлення до відвідувачів. «Першочергове завдання суду — це обслужити громадянина», — підкреслив законник.

Члени РСЗС поділилися з кандидатом своїм баченням першочергових зав­дань. Вони рекомендували йому проаналізувати діяльність суду за 2 роки, порушити питання щодо запровадження спеціалізації, рівномірно розподілити навантаження та обговорити складні категорії справ.

Судовий збір як рятувальний круг

Палка дискусія розгорнулася під час обговорення змін до положення про порядок розгляду звернень громадян і юридичних осіб. Однак дійти єдиних висновків не вдалося. Тому голова ради Інна Отрош запропонувала більш детально вивчити питання й винести рішення після широкого обговорення.

А от рішення про внесення змін до положення про нагородження відзнаками вдалося прийняти досить швидко. Зокрема, була запроваджена така відзнака, як «почесна грамота Ради суддів загальних судів», яку відтепер може отримати як суддя, так і працівник апарату суду.

Про особливості фінансування судової системи розповів заступник голови ДСАУ Зеновій Холоднюк. Доповідач зауважив, що відповідно до закону «Про Державний бюджет України на 2012 рік» фонд заробітної плати суддів формувався за рахунок як асигнувань загального фонду, так і спеціального фонду, який наповнюється за рахунок надходжень від судового збору. Передбачалося, що спеціальний фонд торік наповниться на 1860 млн грн. Але, коли стало очевидно, що таку суму отримати не вдасться, виникла загроза невиплати зарплати.

Ситуацію вдалося стабілізувати. Задля недопущення таких випадків у майбутньому було прийнято рішення, що фонд заробітної плати суддів буде забезпечуватися виключно коштами загального фонду держбюджету. Відповідно, тепер володарі мантій отримують заробітну плату з загального фонду держбюджету.

З.Холоднюк наголосив, що єдине джерело наповнення спеціального фонду — судовий збір. За прогнозами ДСАУ, у 2013 році надходження від нього становитимуть 945 млн грн. Як зауважив доповідач, у І кварталі вже є незначне відставання — 11356 грн. Однак, за словами З.Холоднюка, «темпи надходження дають оптимістичний прогноз, що план з наповнення спеціального фонду буде виконано».

Доповідач також підкреслив, що потрібен тотальний контроль за порядком надходження збору, і зауважив, що для цього постійно проводиться робота з ДП «ІСС». Спільними зусиллями розробляється досконалий та безпечний механізм сплати збору. «Адже є недобросовісні громадяни, які роздруковують платіжні документи та ставлять печатки в банках, однак судовий збір насправді не сплачують», — констатував представник ДСАУ.

«Судовий збір — це наш порятунок, — підсумував З.Холоднюк. — Він може покращити матеріальне й технічне становище суду».

Негаразди із зарплатою

Незадовільний стан виплат суддям заробітної плати викликав особливу стурбованість членів РСЗС. Про ситуацію, яка склалася в Апеляційному суді Волинської області, розповів О.Пазюк. Та складна ситуація не лише в цьому суді. «Не виплачуючи коштів, ми ставимо під загрозу відповідальності (адміністративної чи кримінальної) керівників судів», — наголосив законник.

Скориставшись нагодою, члени РСЗС звернулися до представника ДСАУ по коментарі. Як зазначив З.Холоднюк, у ДСАУ намагаються розв’язати цю проблему шляхом звернень керівників держави. Проте зрушень поки що не відбулося. Тому основна надія — на внесення змін до державного бюджету. «Якщо зміни будуть, — наголосив заступник голови ДСАУ, — всі виплати буде здійснено на 100%».

Однак така відповідь не задовольнила членів РСЗС. Зокрема, Олександр Симонець нагадав про матеріальну допомогу суддям, яка виплачується перед відпусткою. Оскільки починається сезон відпусток, це питання стає надзвичайно актуальним. Адже, якщо виплатити допомогу, не залишиться грошей на зарплату.

Павло Гвоздик запропонував перерозподілити кошти. На це З.Холоднюк відповів: тоді не вистачить грошей на поточні видатки. На запитання П.Гвоздика про те, чи не розглядає ДСАУ можливість узяти кредит, чиновник відповів, що без державних гарантій вони його взяти не можуть. «Це буде крайнім заходом, якщо не буде внесено змін до держбюджету», — зазначив він.

П.Гвоздик заявив, що ситуація, яка склалася з виплатою заробітної плати, може підірвати нормальну роботу судів загальної юрисдикції.

РСЗС вирішила вивчити проблему недофінансування та заслухати на наступному засіданні доповідь голови ДСАУ Руслана Кирилюка із цього питання.

З увагою до кожної справи

Рада також заслухала інформацію щодо перевірки 6 скарг громадян, юридичних осіб та суддів. Також серед рішень, ухвалених протягом дня, — заохочення у вигляді почесних грамот 3 суддям Волинської та Рівненської областей.

Двом справам члени РСЗС приділили особливу увагу. Одна з них стосувалася звернення суддів Євпаторійського міського суду АР Крим щодо безпідставного, на їхню думку, внесення за заявами громадян, які не згодні з прийнятими процесуальними рішеннями, до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей відносно тих представників третьої гілки влади, які розглядали відповідні справи. Після тривалого обговорення РСЗС вирішила запросити на наступне засідання голову цієї установи Антоніну Андатову та звернутися до Ради суддів із пропозицією знайти механізм вирішення даного питання.

Інше питання, обговорення якого теж завершилося пропозицією звернутися до РСУ, було пов’язане зі зверненням Владислави Макарчук із Дніпровського районного суду м.Києва щодо неправомірних, на її думку, дій голови цього суду Володимира Хіміча.

Справа в тім, що В.Макарчук через свої релігійні погляди відмовилась отримати цифровий підпис, без якого не може надсилати ухвалені нею акти до Єдиного державного реєстру судових рішень. І.Отрош розповіла, що особисто спілкувалася з В.Макарчук. Дізналася, що суддя дійсно через релігійні погляди не може прийняти цифровий підпис. Однак голова РСЗС наголосила, що в діях В.Хіміча не було порушення законодавства.

Оскільки такі ситуації є непоодинокими, учасники засідання постановили дізнатися позицію РСУ щодо таких випадків. Адже вони, очевидно, потребують законодавчого регламентування.

Хоч рішення вдалося прийняти й не щодо всіх питань, внесених до порядку денного, все ж члени РСЗС дуже плідно попрацювали протягом майже 8-годинного засідання без обідньої перерви. Один із прикладів, які доводять ефективність роботи ради, — покращення ситуації в Обухівському районному суді Київської області після проведеної перевірки. Члени ради, котрі побували там, розповіли, що приміщення суду — в задовільному стані, ремонт зроблено з урахуванням потреб відвідувачів. Також покращилася дисципліна. Як розповіла І.Отрош, судді та працівники апарату, з якими вона поспілкувалася, самі підтвердили, що ситуація налагодилася. Тепер, ні в суддів, ні в членів РСЗС претензій до роботи Обухівського районного суду немає.

P.S. У зв’язку з «нововиявленими обставинами», інформація про те, що РСЗС дозволила судді В.Макарчук відправляти рішення на дисках, опублікована в №7 «ЗіБ», втратила актуальність.