Сьогодні, 28 лютого, розпочне роботу позачергова ІV всеукраїнська конференція прокурорів. Проте перед делегатами постане не простий вибір, оскільки етична рада не була одностайна щодо оцінки одного з претендентів на посаду члена ВРП.
Згідно з оголошенням про проведення конференції, на її розгляд винесено, серед іншого, питання про обрання двох членів Вищої ради правосуддя, інформує «Закон і Бізнес».
Як повідомляв «ЗіБ», делегатам був поданий список із мінімально можливою кількістю претендентів — чотири, а саме:
Д’яковський Геннадій, прокурор Західної окружної прокуратури м.Дніпра Дніпропетровської області;
Кандзюба Олег, заступник начальника відділу Офісу Генерального прокурора;
Мельник Олексій, керівник Спеціалізованої екологічної прокуратури ОГП;
Самолудченко Сергій, начальник відділу ОГП.
Однак, члени етичної ради вперше розійшлися в оцінці доброчесності одного з кандидатів. Як свідчить рішення ЕР, прізвище першого потрапило до списку лише завдяки голосам іноземних партнерів. Натомість українська трійка додала до рішення окрему думку, в якій виклала обставини, що, за її твердженням, раніше оцінювалися ЕР як свідчення нечесності або несумлінності претендента.
Таких пунктів назбиралося аж 6, включаючи недостовірні дані в декларації щодо придбання у 2003 році квартири в м.Дніпрі площею 56,5 м2 за 6500 грн. (по курсу — майже $1220) чи незняття з реєстрації у службовому житлі в м.П’ятихатки упродовж 5 років, (за словами кандидата, там ніхто і не проживає).
Але річ не в тім, чия оцінка є правильною. Й навіть не в тому, чому іноземні партнери інакше поставилися саме до цього кандидата і чи не включили його у список лише для дотримання необхідної кількості. Адже закон передбачає, що у разі, коли ЕР не може скласти список із кандидатів, кількість яких удвічі більша за наявні вакансії, має бути оголошений новий конкурс.
Однак сам факт наявності окремої думки фактично звужує вибір для делегатів до 3 осіб. Тобто обрання членів ВР може бути згодом розцінене як здійснене без дотримання процедури.
Побіжно це кидає тінь й на принциповість та сумлінність іноземних експертів, які інакше, ніж українська частина, тлумачать затверджену ЕР методологію оцінки. Водночас громадськість не бачила перебігу співбесід, а у текстах рішень про доброчесність кандидатів не відображено жодних «плям», які аналізувалися ЕР. І якби не бажання українських суддів — членів ЕР викласти їх в окремій думці, не стали б відомими й вони.
Утім, скоріш за все, у прокурорів і без того багато клопоту, аби вдаватися у такі дрібниці. Тож вони виконають свою місію й заповнять свою квоту у ВРП. Принаймні, аби потім не чути докорів у гальмуванні реформи судових органів.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!