Сам собі ворог

Що має містити договір адвоката з клієнтом, аби не втрапити у пастку?

В дисциплінарній справі, порушеній проти адвоката, перш за все досліджується його договір з клієнтом. Нечіткі формулювання або відсутність дати укладання договору найчастіше у такому випадку шкодять самому адвокату.

Нове у добре відомому

У Вищій школі адвокатури присвятили час поглибленню знань щодо адвокатської етики. У межах вебінару адвокат, член Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Ася Тарасова розповіла про відносини адвоката з клієнтами в аспекті дисциплінарної практики, а також про особливості договірних відносин з клієнтом під час надання правової допомоги.

Почався захід з азів — звернення до преамбули Правил адвокатської етики. Спікер порадила адвокатам відкрити ПАЕ та попрацювати з ними. Адже часто виявляється, що в нібито давно знайомих правилах адвокати відкривають для себе щось нове. Так, до прикладу, для багатьох колег справжнім одкровенням стає те, що скаргу на адвоката може подати взагалі будь-хто, кому стало відомо про порушенням ним професійної етики.

Також А.Тарасова нагадала базові принципи щодо притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Так, підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, яким є порушення ПАЕ (ст.34 закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). А ч.2 ст.35 цього ж закону говорить про те, що адвокат може бути притягнутий до такої відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку. В свою чергу ст.67 ПАЕ говорить про те, що адвокат також може бути притягнути до дисциплінарної відповідальності за порушення ПАЕ помічником, стажистом адвоката або особою, яка перебуває з ним у трудових відносинах.

А.Тарасова звернулась і до загальних засад застосування такого виду відповідальності. Вони містяться у ст.70 ПАЕ. Зокрема цими засадами встановлюється те, що адвокат не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Адже обов’язок доказування вини адвоката покладається на особу, яка ініціює питання дисциплінарної відповідальності відносно адвоката. Тож у даному випадку діє презумпція невинуватості.

До того ж, хоча скарга на адвоката може бути подана будь-ким, дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено на підставі анонімної скарги, а звинувачення адвоката не можуть ґрунтуватись на припущеннях.

Договірні відносини

Наступним було розглянуто надання адвокатом правової допомоги на підставі договору ( ч.1 ст.26 профільного закону та ст.14 ПАЕ). Окрім зазначеного правового регулювання, до такого договору застосовуються також загальні положення цивільного законодавства про договір. Даним договором встановлюються обов’язки адвоката та клієнта – надавати правову  допомогу на умовах договору та в порядку визначеному ним та оплатити надання такої допомоги, а також фактичні витрати.

Сторонами такого договору можуть виступати адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об’єднання, а також клієнт або особа, яка діє в інтересах клієнта. Однак якщо договір укладений на користь клієнта з особою, яка діє в його інтересах, адвокат зобов’язаний отримати підтвердження згоди клієнта на надання правової  допомоги виключно у випадку, коли цього вимагає закон. В контексті договірних відносин, А.Тарасова порадила звернути увагу на наступні рішення Ради адвокатів України:

рішення РАУ №56 від 12.04.2019 «Про затвердження роз’яснення щодо отримання адвокатом від клієнта згоди на укладання договору про надання правової допомоги»;

рішення РАУ «65 від 4-5.07.2014 «Про надання роз’яснень щодо обсягу прав повіреного на укладання договору про надання адвокатом (захисником) правової допомоги;

рішення РАУ №146 від 27.05.2017 «Про результати розгляду звернення адвоката Проконової К.В. щодо можливості укладання договору про надання правової допомоги в порядку закону «Про електронну комерцію»;

рішення РАУ №98 від 15.10.2020 «Про затвердження роз’яснення щодо підстав для здійснення адвокатської діяльності»;

рішення РАУ №142 від 15.11.2019 «Про затвердження роз’яснення щодо можливості адвоката представлятиінтереси клієнта в оргнах казначейства у питаннях пов’язаних з виконанням рішень про стягнення коштів присуджених на ім’я клієнта на підставі ордеру чи договору».

Окрім того, А.Тарасова надала практичні рекомендації щодо змісту договору. Адже за результатами аналізу дисциплінарної практики стосовно адвокатів, найчастіше приводами для скарг стають недотримання форми договору та відсутність дати його укладання. Тож в умовах договору слід зазначати конкретний вид правової допомоги та назви установи, де здійснюється така допомога.

Також слід чітко визначити права та обов’язки сторін, зазначити відповідальність цих сторін, умови розірвання договору, кількість примірників договору для сторін, конкретні строки або обставини щодо дії договору.

Слід розробити і додатки до договору, які будуть містити відомості про гонорар, акти виконаних робіт тощо. Спікер зауважила, що згідно ч.4 ст.17 ПАЕ адвокат, який здійснював захист клієнта під час досудового розслідування на підставі договору має право відмовитись від прийняття доручення на захист цього клієнта в суді.

До підписання договору адвокат повинен з’ясувати всі відомі клієнту обставини для формування позиції по справі, вивчити всі документи, які є в розпоряджені клієнта, переконатись у наявності фактичних і правових підстав для виконання доручення та викласти їх клієнту в загальних рисах. Адвокат має попередити про час і обсяг виконання доручення, а також про правові наслідки досягнення результату, бажаного клієнтом та ризики.

А.Тарасова звернула увагу, що рекомендовано також залишати при собі тільки копії документів клієнта. А у разі високої ймовірності небажаного результату закріпити оговорені ризики у договорі або додатку.

Невиконання обов’язків адвоката при розірванні договору місять ознаки дисциплінарного проступку (ст.35 ПАЕ). Адвокат у такому разі зобов’язаний повернути клієнту отримані від нього документи, а також документи, видані для адвоката іншими особами в ході виконання доручення. Адвокат повинен проінформувати про здійснену ним роботу, а також передати копії процесуальних документів, наявні у нього.

Також лектор нагадала, що обов’язки адвоката, які випливають з принципів конфіденційності та конфлікту інтересів діють і після завершення виконання договору. Однак зазначені вимоги не поширюються на випадки розірвання договору адвокатом з підстав грубого порушення клієнтом зобов’язань, прийнятих на себе згідно з договором.

Гонорарні тонкощі

Щодо гонорарних питань, то тут адвокат має право вимагати попередньої виплати гонорару та/або компенсації можливих витрат, пов’язаних з виконанням доручення та відповідно стягувати такі кошти. Непогодження клієнтом розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови від прийняття доручення або розірвання договору на вимогу адвоката (ст.28 ПАЕ).

Загалом же у договорі мають бути визначені розмір гонорару; порядок обчислення гонорару; підстави для зміни розміру гонорару; порядок сплати та повернення гонорару; фактичні витрати; гонорар успіху тощо.

Спікер наголосила на тому, що вирішення питання щодо повернення гонорару по договору про надання правової допомоги до компетенції ВКДКА чи КДКА не відноситься. Тож такі питання вирішуються в судовому порядку. В контексті цього можна переглянути рішення ВКДКА №IV-015/19 від 25.04.2019; №ІІІ-008/19 від 28.02.2019; №ІІІ-024/19 від 29.03.2019.

Загалом же лектор зауважила, що за класичним розумінням не лише клієнт адвоката є його ворогом, але й сам адвокат часто є власним ворогом, коли він заздалегідь не передбачає можливих конфліктних ситуацій та підводних каменів у своїй діяльності.

Закон і Бізнес