У Європі визначили три культурні столиці на цей рік

Щороку різні європейські міста здобувають звання культурних столиць Європи. 2023 року такий статус набувають одразу три міста — у Румунії, Греції та Угорщині.

Культурними столицями Європи у 2023 році стануть одразу три міста: румунська Тімішоара, грецький Елефсіс та угорський Веспрем, повідомляє «Закон і Бізнес» із посиланням на DW.

Міста, які перемогли в конкурсі, отримують по 1,5 млн євро на реалізацію цілої низки проектів, мета яких — популяризація різноманітності Європи. Статус культурної столиці Європи допомагає містам розвинути туристичний бізнес, підвищити рівень життя мешканців та покращити імідж на європейському рівні.

Угорське місто Веспрем із населенням 60 тис. осіб привабливе своїм географічним становищем. Одне із найстаріших міст Угорщини стоїть на п'яти пагорбах, біля підніжжя яких протікає річка Шед. Центр міста ХVIII та XIX століть передає дух того часу.

В Угорщині Веспрем відомий своїми музичними фестивалями - від класичної та хорової музики до джазових. У день офіційного відкриття року культурної столиці (21 січня) у місті пройде велике свято під назвою «Веспрем – Балатон 2023».

Румунське індустріальне місто Тімішоара, з якого почалася революція 1989 року, теж приваблює своїм географічним розташуванням. Він знаходиться у прикордонному трикутнику Румунія – Угорщина – Сербія. Місту, населення якого перевищує 300 тис. осіб, властиві мовне та культурне розмаїття: крім румунів тут живуть етнічні німці, угорці, серби, роми, чехи, словаки та болгари.

У Тімішоарі закінчили школу два лауреати Нобелівської премії: письменниця Герта Мюллер, яка сьогодні живе в Німеччині, і біофізик Штефан Вальтер Хеллом — один із директорів Інституту біофізичної хімії товариства Макса Планка в німецькому Геттінгені.

Як культурна столиця Тімішоара у 2023 році обіцяє виставку румунського скульптора Костянтина Бранкузі. А проект «Шляхи революції» має увічнити пам'ять народного повстання 1989 року.

Маленьке місто Елефсіс розташоване за 22 км на північний захід від Афін. В античні часи місто відігравало роль культового центру богинь родючості Деметри та Персефони. У І столітті до н. у ньому проводилися «Елевсинські містерії» — обряди ініціації в культах обох богинь.

Розквіт Елевсісу припав на XIX століття і початок XX століття. Будучи житницею регіону та портом, він був одним із найважливіших промислових центрів Греції. Тут розвивалося суднобудування, працювали цементні заводи, підприємства обробної та харчової промисловості. Але потім настав занепад: майже всі галузі економіки були перенесені до Пірей та Афін. Порт Елефсіса став цвинтарем покинутих кораблів.

Сьогодні у місті проживає близько 30 тис. осіб, а його мешканці вважають, що Елефсіс незаслужено перебуває у тіні грецької столиці.

Влада міста сподівається, що статус європейської столиці допоможе Елевсісу подолати економічний занепад. Чи виправдаються їхні надії – покаже 2023 рік.

DW