Коли податковий борг стає безнадійним і як його списати — огляд ВС

Податковий борг, який виник внаслідок несплати платником самостійно визначених у податковій декларації грошових зобов’язань, може бути стягнутий лише в межах строку давності.

На це звернув увагу Касаційний адміністративний суд у справі №480/340/20, інформує «Закон і Бізнес».

Платник звернувся до контролюючого органу із заявою про списання безнадійного податкового боргу з податку на прибуток у зв’язку із закінченням 1095-денного строку для його стягнення та штрафу на підставі податкових повідомлень-рішень, які обліковувалися за платником станом на 1.01.2019 як несплачені.

Проте податковий орган повідомив про неможливість визнання безнадійним цього боргу, оскільки  у межах строку позовної давності звертався до суду з позовами про його стягнення.

Суди неодноразово розглядали відповідні справи. Так, суд першої інстанції відмовив у позові, дійшовши висновку, що податковий борг, справи про стягнення якого розглядається судом, не може бути визнаний безнадійним та не підлягає списанню.

Апеляційний суд частково задовольнив позов, визнавши протиправними дії щодо відмови у списанні безнадійного податкового боргу. При цьому жодних доказів вчинення податковим органом дій зі стягнення з позивача заборгованості ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанцій не було надано.

Своєю чергою, КАС зауважив, що норми Податкового кодексу не встановлюють диференційованого підходу до порядку і строків вжиття контролюючим органом заходів з погашення податкового боргу залежно від підстав його виникнення. Отже, після спливу строку давності для стягнення такого боргу останній набуває ознак безнадійного у розумінні пп.101.2.3 п.101.2 ст.101 ПК.

Строк звернення до суду з позовом про спонукання контролюючого органу списати безнадійний податковий борг, як і момент початку його відліку, визначений у ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства та становить 6 місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.

З огляду на це, КАС скасував попередні рішення та повернув справу до суду першої інстанції для з’ясування, зокрема, яку саме поведінку суб’єкта владних повноважень позивач вважає протиправною та такою, що порушує його права (дії чи бездіяльність); моменту, коли платник дізнався або мав дізнатися про порушення своїх прав, тобто про початок відліку процесуального строку звернення до суду з позовом.

Крім цієї справи, в огляді практики КАС представлені й інші рішення, внесені до ЄДРСР у жовтні 2022 року.

Так, у справах щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів наведено правові позиції, зокрема, про:

визначення вартості транспортно-експедиційних послуг під час митного оформлення товару;

підтвердження господарських операцій з природним газом;

оскарження результатів проведення документальної позапланової перевірки в разі надходження від платника разом з податковою декларацією за звітний податковий період заяви зі скаргою на продавця/ покупця.

У справах щодо захисту соціальних прав  акцентовано на правових позиціях колегій суддів, серед іншого, стосовно:

підстави призначення та виплати члену сім’ї медичного працівника, смерть якого настала внаслідок інфікування COVID-19, страхової виплати;

наявності в дитини, народженої в результаті штучного запліднення, що відбулося після спливу 10 місяців після смерті батьків (одного з батьків), які є годувальниками, права на отримання пенсії у зв’язку з втратою годувальника;

забезпечення права осіб з інвалідністю на нарахування і виплату компенсації на транспортне обслуговування в належному розмірі.

Закон і Бізнес