У разі незгоди з результатом внутрішнього фінансового аудиту та рекомендаціями аудиторського звіту позов не може бути поданий без застосування адміністративного оскарження вимог аудиторського звіту.
На це звернув увагу Касаційний адміністративний суд у справі №420/6719/18, інформує «Закон і Бізнес».
У цій справі досліджувалося питання можливості оскарження військовою частиною результатів внутрішнього аудиту безпосередньо до суду, тобто без проходження процедури адміністративного оскарження.
КАС зауважив, що у разі незгоди керівників підконтрольних суб’єктів, відповідальних за діяльність чи керівників вищих за підпорядкованістю органів військового (господарського) управління з наданими за результатами виконання аудиторських завдань рекомендаціями вони в установленому порядку доповідають про це міністру оборони. Останній приймає рішення про необхідність виконання рекомендацій або бере на себе ризик їх невиконання.
Також в огляді судової практики КАС наведені й інші правові позиції у спорах, пов’язаних зі здійсненням державного фінансового контролю (за період із 1.01.2020 до 1.09.2022).
Так, у справах зі спорів, що виникають під час державного фінансового контролю через проведення фінансового аудиту та інспектування, наведено, зокрема, висновки про:
відсутність у приписах вимоги органу фінансового контролю зобов’язального характеру щодо відшкодування визначеної в ній суми збитків;
протиправність обмеження права контрольно-ревізійного органу на проведення зустрічних звірок під час здійснення ревізії основного об’єкта перевірки;
вимогу контрольно-ревізійного органу;
визначення вартості платних медичних послуг, які надаються стороннім особам бюджетною установою.
У справах зі спорів, що виникають під час державного фінансового контролю при здійсненні уповноваженим суб’єктом владних повноважень перевірки дотримання суб’єктами господарювання вимог законодавства у сфері публічних закупівель, звернено увагу, серед іншого, на:
перелік кваліфікаційних критеріїв процедури закупівлі;
розбіжності між договором про закупівлю і його проектом;
визначення поняття «замовник» у розумінні закону «Про публічні закупівлі»;
відмінності змісту тендерної документації та укладеного згодом правочину, які в розумінні ч. 4 ст. 36 закону «Про публічні закупівлі» не можна кваліфікувати як порушення;
обов’язковість конкретизації Держаудитслужбою заходів, які має вжити замовник, щоб усунути виявлені під час моніторингу процедури закупівлі порушення, і визначення способу усунення цих порушень.

Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Матеріали за темою
Легалізація перебування іноземців в Україні та захист від примусового повернення — огляд КАС
30.09.2025
Орендна плата за землю, звільнення держслужбовця та арешт рахунків виконавцем — огляд КАС
23.09.2025
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!