Спеціалізація не для всіх

Нехтування медіацією та одяг з нічного клубу — що заважає стати профі у сімейному праві

Чому найкращий сімейний адвокат — це розлучений адвокат? Чи варто обирати сімейне право під час воєнного стану? Та чому престижний диплом не значить нічого, а стиль одягу говорить багато про що? Адвокат поділилась власним досвідом.

Чесність та мотивація

В Асоціації адвокатів України провели майстер-клас на тему «Сімейний адвокат. Як стати кращим?». Спікер заходу, адвокат Катерина Власюк поділилась власним досвідом становлення у адвокатурі та тими девізами, які допоможуть вдосконалюватись у цій сфері її колегам.

Вже 7 років поспіль К.Власюк займається виключно сімейними спорами і переконана, шлях до вузької спеціалізації можливий завдяки прикладам реальних людей, які надихають. За словами спікера за останні 5 років сімейне право стало суперпопулярною галуззю і тому охочих увійти в цю сферу стало більше. Однак дуже важливо органічно увійти до спеціалізації. Самій К.Власюк вдалось це зробити переживши власний досвід розлучення, який став чудовим підґрунтям для експертності в сімейних справах.

Адвокат порадила позбуватися стереотипів і страхів, які стоять на заваді для того, аби все ж зробити вибір на користь сімейного права і стати топовим адвокатом у цій спеціалізації. Адже дослідження Гарвардського університету показали, що люди діляться на два типи: на тих, хто чогось досягає та тих, хто зляться на тих, хто чогось досягає. Тож все вирішує мотивація.

К.Власюк назвала міфами те, що успішний адвокат має бути випускником одного з найбільших вишів країни чи мати досвід роботи у великій компанії. Розвінчати обидва стереотипи вдалося знову ж таки власним прикладом. Окрім того, світ сьогодні тяжіє до антиглобалізації, а тому замість купи помічників у великій компанії можна просто мати досвід користування ресурсами, які дозволяють, до прикладу, швидко знайти релевантну судову практику. Тож К.Власюк порадила не боятися власних мрій та позбуватися комплексу меншовартості.

Воєнний стан зумовив стрімкий попит на сімейні справи і зменшив його на деякі інші категорії справ, тому багато хто з колег, за словами спікера, вирішує погоджуватись на ведення сімейних справ. Однак варто чесно відповісти собі на кілька питань: чому ви хочете стати сімейним адвокатом? Це тимчасова спеціалізація лише на час війни? Чи тому, що модно? Якщо серце до цієї спеціалізації не лежить, спікер радить віддавати такі спори на аутсорс колегам, отримуючи відсоток.

Без гарантій та маніпуляцій

К.Власюк зазначила, що адвокати мають не продавати себе, а створювати репутацію. Довірителі хочуть розуміти, що адвокат має план дії та юридичну стратегію, яку він з ними погодив. Але «якщо ви не хочете слухати дві години про те, як відбувалось весілля і скільки на ньому було гостей, то краще не лізьте у сімейне право», - додала К.Власюк.

Спікер підсумувала: якщо ми займаємось всім, то ми не займаємось нічим, а отже здобути своє ім’я можна лише у своїй спеціалізації. Від постійного перемикання між різними сферами права швидко наступає втома, а тому варто просто позбутись комплексу «Ти ж юрист» і чесно визнати, що знати все й одразу просто неможливо. К.Власюк переконана, що впевненість в собі, практика роботи з колегами і клієнтами дасть можливість розправити плечі.

Але не можна бути «трішки сімейним адвокатом», саме тому слід серйозно подумати про спеціалізацію і сегментуватись. Особливо це стосується тих, хто був вимушений переїхати з іншого регіону і тепер шукає свою нішу.

Адвокат також запевнила колег у тому, що у сімейному праві не впоратись без неюридичних знань. Адже це сфера емоцій, а тому класний адвокат, на думку К.Власюк, це адвокат, «який пройшов власне розлучення або гірке розставання, тому що по-іншому не зрозумієш, коли клієнт тобі каже «я боюсь».  Аби розуміти стадії, на яких перебуває клієнт, знадобляться і знання з психології. Вони ж дозволять встановити кордони між опонентами, клієнтами, суддею. Також це дозволить розпізнати брехню та маніпуляції та розширить кут зору адвоката. Слід опанувати і ораторське мистецтво, готувати промови та ретельно прописувати дебати, адже від цього буде залежати рішення, а отже і майбутнє людини та подальша доля дітей.

Пул виграних справ та попередній досвід також зіграє в плюс, навіть якщо ці справи були виграні в іншій сфері. Адже кожне рішення – це плюс визнання власних помилок та ще одне досягнення. К.Власюк зізнається, що перші кілька років вузької спеціалізації працювала по 12 годин на добу. І багато значить на шляху становлення наполегливість, адже адвоката може спікати програш у першій інстанції, відмова державних органів.

Головне – не опускати руки і не піддаватися спокусі вирішити питання «поза межами юриспруденції». Репутація коштує набагато дорожче. Саме тому не слід гарантувати клієнту виграш по справі. Адже ви щось гарантуєте, то ви потім ставите себе в залежність від цих гарантій. Якщо клієнт вибиває з адвоката гарантію, варто просто зрозуміти, що це «не ваш клієнт».

Робота на репутацію

Також К.Власюк запевнила колег, що пропонувати клієнтам медіацію у сімейних спорах абсолютно нормально. І це міф, що медіація означатиме менші заробітки. Спікер зазначила, що в її адвокатському бюро вартість медіації та судового процесу майже однакова. Але в інтересах адвоката не затягувати спір, щоб зекономити клієнту час, нерви та зрештою життя. Тож не варто боятися просити за такий спосіб вирішення конфлікту цілком нормальні гроші.

Адвокат наголосила й на тому, що у професії сімейного адвоката імідж значить багато, але не все. Однак, за спостереженнями К.Власюк, дехто з колег сприймає цю фразу буквально.

Спікер назвала неприпустимим з’являтися на судові засідання у непристойному одязі, який відповідає радше дрескоду нічного клубу. Адже адвокати – представники консервативної професії, а тому повинні розумітися на понятті «діловий стиль». Не обов’язково витрачати на одяг шалені гроші, але слід одягатися скромно і пристойно. Це також справляє враження на суддю та сторони процесу.

Перші роки К.Власюк назвала часом, коли адвокати працюють на свою репутацію. А тому неважливо, які гроші вам платять ваші клієнти, ви маєте з однаковою відданістю ставитись до них. Не варто розповідати одним клієнтам про справи інших клієнтів та обговорювати те, що має бути адвокатською таємницею з іншими колегами.

Не слід вдаватись і до пліток один про одного. Бо те, чого насправді не вистачає сьогодні адвокатській спільноті, на думку К.Власюк, так це братерства.