Повноваження виконавця вирішувати, залучати чи не залучати суб’єкта оціночної діяльності, стосуються лише проведення оцінки майна, вартість якого він може визначити самостійно.
Про це йдеться у постанові Великої палати Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 910/10956/15, інформує «Закон і Бізнес».
Вона зауважила, що залежно від виду майна, вартість якого має бути визначена, закон «Про виконавче провадження» №1404-VIII розмежовує випадки, за яких залучення суб’єкта оціночної діяльності — суб’єкта господарювання для проведення оцінки майна є або правом, або обов`язком виконавця.
Так, абз.2 ч.3 ст.57 закону визначає, що для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб’єкта оціночної діяльності. Ця норма, наголосила ВП, за своїм змістом є імперативною, у зв’язку із чим зобов’язує виконавця у визначених нею випадках залучити до оцінки майна суб’єкта оціночної діяльності.
Натомість ч.4 цієї статті передбачає право виконавця залучати суб’єкта оціночної діяльності у разі, якщо визначити вартість майна (окремих предметів) йому складно.
Отже, повноваження виконавця вирішувати, залучати чи не залучати субєкта оціночної діяльності не поширюються на проведення оцінки нерухомого майна.
При цьому ВП ВС дійшла висновку, що положення ст.57 закону №1404-VIII не зобов’язують виконавця самостійно з’ясовувати, чи досягли сторони згоди щодо вартості майна боржника, та керуватись для визначення вартості майна боржника лише повідомленням про намір досягнути такої згоди в майбутньому.
Відповідно до ч.1 ст.10 закону «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» №2658-III оцінка майна проводиться на підставі договору між суб’єктом оціночної діяльності та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи.
Разом з тим ч.2 цієї статті передбачено, що у випадках, визначених нормативно-правовими актами з оцінки майна, які затверджуються Кабінетом Міністрів, суб’єкти оціночної діяльності — органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють оцінку майна самостійно на підставі наказу керівника. При цьому, якщо законодавством передбачена обов’язковість проведення незалежної оцінки майна, ці органи виступають замовниками проведення такої оцінки шляхом укладання договорів із суб’єктами оціночної діяльності — суб’єктами господарювання, визначеними на конкурсних засадах.
Ці положення регулюють та поширюються на випадки самостійної оцінки майна суб’єктами оціночної діяльності, якими є органи влади та місцевого самоврядування. На користь такого висновку свідчить як буквальне тлумачення змісту цієї норми, так і той факт, що посилання на призначення суб’єкта оціночної діяльності на конкурсних засадах міститься у другому реченні цього абзацу, який починається словами «при цьому», а не винесено законодавцем в окремий абзац.
Відтак ВП зробила висновок, що порядок призначення оцінювача, передбачений ч.2 ст.10 закону № 2658-III не стосується порядку призначення такого суб’єкта у виконавчому провадженні. Протилежний висновок призвів би до безпідставного затягування виконання судових рішення та інших виконавчих документів.
Тож ВП ВС відійшла від правового висновку, висловленого у постанові Касаційного адміністративного суду від 9.09.2021 у справі №640/11311/19, шляхом уточнення та зазначає, що проведення оцінки майна — об’єкта нерухомості повинно здійснюватися з обов’язковим призначенням суб’єкта оціночної діяльності — суб’єкта господарювання на підставі постанови виконавця.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!