Правовідношення, в якому в постачальника (продавця) виникло зобов’язання повернути покупцю суму попередньої оплати є грошовим зобов’язанням. Тому на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3% річних.
Касаційний господарський суд підтримав таку позицію Північно-західного апеляційного господарського суду, викладену в постанові від 10.11.2021 у справі №902/186/21, інформує «Закон і Бізнес».
У постанові КГС від 26.05.2022 зазначено, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних відповідно до ст.625 ЦК є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов’язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої палати ВС від 19.06.2019 у справах №№703/2718/16-ц та 646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі №922/3095/18, від 18.03.2020 у справі №902/417/18.
За змістом стст.509, 524, 533-535 і 625 ЦК грошовим є зобов’язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов’язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов’язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов’язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов’язок боржника з такої сплати.
Відповідно до ст.530 ЦК якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов’язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
При цьому, зауважив КГС, у ст.625 ЦК визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов’язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов’язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов’язань.
Не є таким винятком із загального правила випадок, коли покупець має право вимагати повернення суми попередньої оплати на підставі ч.2 ст.693 ЦК.
З огляду на таку юридичну природу правовідносин сторін, як грошових зобов’язань, на них поширюється дія положень ч.2 ст.625 ЦК.
Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!