Коло осіб, чиї активи можна забрати, поки що не розширено — вето

Намагання нардепів спростити звернення в дохід держави ворожих активів наразилося на президентське вето. Адже дію закону можна було б поширити на будь-яких осіб, звинувативши їх у загрозі суверенітету.

Президент повернув до Верховної Ради зі своїми пропозиціями Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення ефективності санкцій, пов'язаних з активами окремих осіб» від 21.04.2022, повідомляє «Закон і Бізнес».

Цей документ (законопроект №7194) мав на меті встановити новий вид санкції у вигляді стягнення в дохід держави активів, що належать фізичній чи юридичній особі, а також активів, якими вона може прямо чи опосередковано розпоряджатися.

До речі, правники від початку звертали увагу на неконституційність окремих положень цього закону та його прогалини (зокрема, адвокат, керуючий АБ «Євгена Пеліхоса» Євген Пеліхос у статті «Стягнення як санкція»).

Так, усупереч Конституції закон не встановлював чітких критеріїв, за якими особа може бути віднесена до числа тих, на кого поширюється дія такої санкції. Адже згідно з доповненням до ч.2 ст.1 закону «Про санкції» вони можуть застосовуватися до «будь-яких інших суб’єктів, які своїми діями створили суттєву загрозу національній безпеці, суверенітету чи територіальній цілісності України (в тому числі шляхом збройної агресії чи терористичної діяльності) або значною мірою сприяли (в тому числі шляхом фінансування) вчиненню таких дій іншими суб’єктами».

Прикметно, що нардепи обумовили навіть, що «накладення на активи арешту, встановлення щодо них мораторію чи будь-яких інших обтяжень(заборони розпоряджатися або користуватися ними), а також перебування таких активів у заставі не перешкоджає стягненню цих активів в дохід держави».

Також, як зазначає гарант, закон наділяє новими повноваженнями Національне агентство з питань запобігання корупції. Воно мало б виявляти активи, що підлягають блокуванню, фізичних та юридичних осіб, вказаних у рішеннях Ради національної безпеки i оборони України. Як зазначив Президент, такі повноваження виходять за межі компетенції НАЗК, визначені законом «Про запобігання корупції».

Крім того, як відзначали правники, документ пропонує доповнити Закон «Про санкції» положеннями про здійснення Вищим антикорупційним судом адміністративного судочинства у справах про застосування санкції у вигляді стягнення активів у дохід держави. Однак, не передбачено відповідних змін у Законі «Про Вищий антикорупційний суд». На це звернули увагу й на Банковій.

Тож поки що українські бізнесмени можуть зітхнути із полегшенням. Принаймні найближчим часом РНБОУ не накине оком на їхні активи, аби спробувати їх конфіскувати під приводом захисту державного суверенітету.

Закон і Бізнес