Чому не кожен сигнал про корупцію стає основою для подальших перевірок

З квітня по жовтень 2025 року НАЗК опрацювало майже 2,9 тис. повідомлень про корупцію від громадян, правоохоронних та інших органів, адвокатів тощо. Із них - близько 1,6 тис. повідомлень від фізичних осіб.

Про це інформує «Закон і Бізнес» з посиланням на НАЗК.

Водночас лише близько 20% із цих повідомлень стали основою для подальших заходів реагування. У НАЗК пояснюють, чому більшість сигналів не спрацьовує, і як зробити повідомлення максимально ефективним.

На основі отриманих звернень фахівці НАЗК розпочали 220 повних перевірок декларацій, з яких уже завершено 56. У 39 деклараціях виявлено ознаки недостовірної інформації, необґрунтованості активів та інші порушення вимог фінансового контролю. Із них 15 випадків передбачають кримінальну відповідальність, 23 — адміністративну, ще один — цивільну конфіскацію активів. У 16 деклараціях встановлено неточні відомості, а одна перевірка завершилася без виявлення порушень.

Крім того, 22 матеріали стали підґрунтям для проведення моніторингу способу життя.

Станом на початок жовтня на основі повідомлень громадян НАЗК провело 79 заходів моніторингу щодо конфлікту інтересів. За їх результатами внесено 12 приписів, складено 2 обґрунтовані висновки про встановлення адміністративних правопорушень, пов’язаних з корупцією, ще один — про наявність ознак корупційного правопорушення, а також 1 протокол про адміністративне правопорушення.

Чому ж решта повідомлень не стали підставою для таких дій? Найчастіше це трапляється через те, що:

питання, порушені у повідомленнях, - поза компетенцією НАЗК: такі повідомлення можуть адресуватись правоохоронним органам з антикорупційною підслідністю: НАБУ, ДБР чи органів Національної поліції. Частина повідомлень, які надійшли до НАЗК, були перенаправлені компетентним органам;

у повідомленнях відсутні фактичні дані:  вони містять загальні скарги, припущення, без конкретних фактів, які можна перевірити.

повідомлення стосуються осіб, на яких не поширюється дія закону «Про запобігання корупції» — зокрема, працівників приватного сектору чи лікарів сімейної медицини;

виявлені розбіжності у деклараціях, про які йшлося в повідомленнях, не перевищують порогового значення в 150 прожиткових мінімумів, що не дає підстав для кваліфікації порушення;

 повідомлення стосуються порушень декларування, строки давності для притягнення до відповідальності за якими вже спливли (поданих до 2023 року).

Закон і Бізнес