Рішення «на милицях»

Як покарали прокурора, що не рвався на роботу через вікно

Одразу два доповідачі дисциплінарного органу обґрунтували у висновках, що карати державного обвинувача за прогули немає підстав. Частина «дисциплінарників» обурилася, що табель робочого часу відкоригували заднім числом, проте істину все ж встановили.

Недоведена відсутність

Член-доповідач відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Любомир Вийтович пропонував закрити справу щодо прокурора із Закарпатської області Сергія Малицького. Він, як і член нині не чинної дисциплінарної комісії, в провадження якого надійшла скарга, не угледів у діях «відповідача» жодного проступку.

Доповідач повідомляв, що на С.Малицького поскаржився керівник Закарпатської обласної прокуратури Дмитро Казак через безпідставні прогули підлеглого. Системи відеоспостереження встановила, що той був відсутній на робочому місці протягом певних періодів, а для входу та виходу з будівлі не користувався карткою-перепусткою.

Відсутність співробітника на роботі засвідчували у своїх поясненнях і його безпосередні керівники — Святослав Юсип та Іван Цар (котрий табелював і контролював підлеглого). Сам порушник правил внутрішнього службового розпорядку (один із пунктів якого зобов’язує інформувати керівника про відсутність) під час перевірки від надання пояснень відмовився.

Однак, дав пояснення уже під час розгляду провадження — дисциплінарному органу. Він стверджував, що керівник не обґрунтував свої доводи та не надав беззаперечних доказів. С.Малицький зазначив, що акт про його відсутність на робочому місці не складений, натомість в табелі його облікували 8-годинними змінами, тож це є свідченням його перебування на робочому місці.

Крім того «відповідач» повідомляв, що заробітна плата за вказані 2 місяці нараховувалася у повному обсязі, а відеоматеріали засвідчують виключно технічну фіксацію перетинання ним турнікету. І взагалі, відлучався він у службових справах. Натомість комісія, що проводила службове розслідування, не встановила фактів його відсутності, а саме розслідування провели з порушеннями. Прокурор просив орган розглянути висновок без його участі та закрити провадження.

Відкориговані табелі

Представник скаржника Яніна Надєжкіна, яка прибула у засідання, клопотала долучити до матеріалів перелік документів. Зокрема, вона вказувала, що І.Цар порушив достовірність даних щодо обліку використання робочого часу. Крім того скаржник не встиг надати кориговані табелі, де відображений реальний відпрацьований час.

Доповідач зазначив, що дані табелі надійшли уже поза межами службового розслідування. «Ви покарали всіх — і С.Юсипа, й І.Царя — за те, що вони надали недостовірні відомості під час службового розслідування? То притягуйте їх до кримінальної відповідальності. Це ж підробка!», — обурився Л.Вийтович.

Проте орган вирішив усе ж долучити клопотання, а представнику скаржника випала можливість пояснити деталі. Вона повідомляла, що С.Малицький із необхідних 96 год. не відпрацював 61, а 6 травня взагалі не з’явився на роботу. Із 12 зазначених днів у половині випадків виходив та входив на роботу без використання перепустки.

Також Я.Надєжкіна стверджувала, що крім як через вхідний турнікет потрапити до прокуратури області неможливо. Тож відеофіксація повною мірою підтверджує відсутність прокурора на роботі. Мовляв, безпосередньому керівникові просто не було відомо про його відсутність, тому він і виставив підлеглому в табелі 8-годинний робочий день. Та й вказівок, які б він виконував поза межами прокуратури, С.Малицькому не надавали.

Підстави для задоволення

«На вашу думку, чи можливо звільнити особу і підтримати законність такого рішення без складання акту про відсутність на робочому місці?», — звернувся до Я.Надєжкіної очільник органу Андрій Гнатів. «Так, адже акт складається безпосередньо після виявлення факту відсутності. Проте ми її встановили вже у червні, а не у січні чи травні. Поза межами відповідного строку акт не складається. Факт порушення дисципліни зафіксований висновком службової перевірки», — пояснила вона.

Михайло Цуркан цікавився якими повноваженнями був наділений С.Малицький. Виявилося, що у того були відсутні функціональні обов’язки: «Оскільки на даний час він не переведений до обласної прокуратури», — пояснювала представник скаржника. «Чому він не звільнений?», — «Бо надав заяву про бажання пройти переатестацію та бути прийнятим на посаду. На даний час тестування не пройшов».

З’ясувалося, що прокурор мав займатись роботою, що безпосередньо не пов’язана з вивченням кримінальних проваджень: шиттям номенклатурних справ, підготовкою проектів відповідей на звернення, аналітичних довідок за результатами роботи відділу.

«А якщо він заходив на роботу з групою прокурорів, і всі вони скористалися однією перепусткою», — уточнювала Олена Захарова. «На відео відображено, коли він заходив і як. Таких випадків не було», — «Як він взагалі потрапляв у приміщення, якщо не фіксував прохід перепусткою?», — дивувалася член органу. Виявилося, йому просто відчиняла охорона.

«Ви хочете, аби ми ухвалили рішення на підставі доказів, які не зафіксовані жодним нормативним актом як факт підтвердження відсутності працівника на роботі?», — «Так. Є висновок службового розслідування», — переконувала О.Захарову представник скаржника. Мовляв, керівники С.Малицького визнали, що табелювали його помилково, і він дійсно був відсутнім у зазначений час.

Істина заднім числом

Однак доповідач розмірковував, що за таких обставин недалекі часи, коли відповідний табель задніми числами відкоригують і Я.Надєжкіній. «У нас у справі є дві різні позиції. Переконайте, чому ми маємо вірити саме відкоригованому табелю? Чим взагалі передбачене коригування табелю робочого часу? Умовно кажучи, ви змусили С.Юсипа й І.Царя дати потрібні вам пояснення і зараз навздогін направляєте їх нам. Проте якщо ви не встигли заактувати відсутність, вживайте додаткових заходів організаційного характеру, які б унеможливили неявку недисциплінованих прокурорів. Встановити істину заднім числом неможливо», — пояснив він.

Представник скаржника доводила, що коригування табелю передбачене порядком організації роботи з обліку використання робочого часу в органах прокуратури області. Мовляв, робоче місце С.Малицького знаходилося на першовму поверсі, а його керівника — на 4-му, тож І.Царь просто не мав можливості наглядати за підлеглим.

З’ясувалося, що після подій з С.Малицьким у приміщенні прокуратури встановили іншу систему пропуску для прокурорів — Face ID. «Ви виключаєте можливості іншого проникнення на робоче місце?», — допитувався очільник органу.

«А вікно заґратоване? Адже прокурор працював на першому поверсі», — доповнив головуючого М.Цуркан, чим розсмішив колег. «Без жартів. Він міг заходити через вікно? Завтра з’явиться версія, розумієте?», — переймався А.Гнатів. Переконавшись, що на вікнах встановлені грати, а периметр будівлі оглядається, орган видалився для ухвалення рішення.

Прикметно, що представник скаржника продовжила свою боротьбу навіть після цього, закликавши Л.Вийтовича, що повернувся до зали засідання на час, коли його колеги голосували, провести так би мовити роботу над помилками: «Що я мала зробити?». Доповідач відмічав, що вона захищає честь прокуратури дуже потужно, однак закон є закон.

«Чуєте, які там дебати?», — вказав «дисциплінарник» на двері, за якими дискутували колеги. Ніхто з присутніх у залі засідання не допускав навіть думки про те, що орган відступить від висновку. Утім, С.Малицькому, що мав би вийти на роботу лише у 2024 році (з відпустки по догляду за дитиною), оголосили стягнення у виді звільнення з органів прокуратури. Таким чином, схоже, дане рішення стало одним із перших, що орган ухвалив далеко не одноголосно.