Неконтрольована буденність

Проблема невідкладного обшуку адвоката з метою тиску на захист: хто винний і чому?

Про проблему аж надто частого проведення обшуків у адвокатів говорять уже кілька років. Хоча межує вона з такими поняттями, як адвокатська таємниця та судовий контроль за дотриманням процедури, на практиці це переважно виступає як тиск на захисника.

Без підстав і обґрунтувань

У Національній асоціації адвокатів України за ініціативи комітету захисту прав людини відбувся круглий стіл на тему «Проведення процесуальних дій органами досудового розслідування з метою тиску на сторону захисту».

Було розглянуто приклади процесуальних порушень під час проведення обшуків. Адвокати поділилися досвідом, розповівши, як діяти захиснику в тих чи інших випадках зловживання процесуальними правами з боку органів досудового розслідування.

На початку круглого столу заступник голови комітету захисту прав людини НААУ Сергій Старенький окреслив ситуацію з обшуками адвокатів. «Сьогодні обшуків відбувається більше, ніж тоді, коли не потрібна була ухвала слідчого судді на їх проведення. Обшук став буденністю для органів досудового розслідування і фактично немає ніякого судового контролю за їх проведенням», — зазначив спікер. За словами адвоката, суди не знають про результати більшості таких обшуків і не знають, чи дійсно була необхідність в їх проведенні.

Майже риторично звучить і питання, чи взагалі такі справи закінчуються хоча б підозрою або обвинувальним актом. Аж ніяк, бо статистика свідчить про зворотне. На думку учасників круглого столу, обшук став не процесуальною зброєю для відшукання доказів або конкретних підтверджень скоєння злочину, а психологічним впливом на опонентів, тому що обшук — це сама по собі дуже стресова процесуальна дія для тих, у кого він відбувається. Адже формально на час обшуку людина є затриманою, бо вона під контролем правоохоронного органу, їй заборонено вільно пересуватись, залишати місце обшуку та чинити якісь дії. Окремої розмови заслуговує факт наявності інституту платних понятих зі своїми телеграм-каналами, де особам пропонують виступити в ролі понятих за 1 тис. грн.

Голова комітету захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності Ради адвокатів Київської області Віталій Наум розповів, що за період 2018—2021 років члени комітету виїздили на 192 обшуки, які проводились у приміщеннях, що використовуються адвокатами, і тільки матеріали щодо 10 кримінальних проваджень було скеровано до суду. Також адвокат вказав, які саме порушення професійних прав адвокатів найбільш часто допускаються працівниками правоохоронних органів. Переважно такі порушення стосуються вилучення документів, комп’ютерної техніки та електронних носіїв, на яких міститься інформація, що є адвокатською таємницею.

Голова комітету захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності НААУ Володимир Клочков наголосив, що у випадку проведення обшуків адвокати повинні пам’ятати, що вони несуть відповідальність за розголошення адвокатської таємниці, а тому не повинні добровільно без дозволу клієнта надавати правоохоронним органам адвокатські досьє. За 2021 рік до комітету захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності НААУ від адвокатів надійшло понад 150 звернень про порушення прав адвокатів і гарантій адвокатської діяльності, серед яких були й ті, які стосувалися порушень під час проведення обшуків.

Адвокати відзначили, що при цьому працівники правоохоронних органів та й самі судді забувають, що є чіткий перелік підстав для проведення невідкладних обшуків. До таких підстав належать загроза чиємусь життю або здоров’ю, загроза знищення певних доказів, вчинення злочину, арешт. Натомість у практиці адвокатів трапляються невідкладні обшуки навіть у тому разі, коли людину вже затримано. Про яку невідкладність ідеться в такій ситуації — невідомо. Однак у таких випадках, зазначили учасники круглого столу, підстави для проведення невідкладного обшуку можна визнавати неналежними.

Відшукати знайдене

Голова комітету із захисту прав людини НААУ Ганна Колесник у ході обговорення наголосила на необхідності відстежувати кримінальне провадження. Адже потім можна здивуватись невідомо звідки взятими ухвалами. Так, у практиці самої Г.Колесник була ситуація, за якої виявилося, що суддя за день виніс 200 подібних ухвал.

Водночас ухвали про обшук не завжди є в реєстрі. Адже вони за нормами Кримінального процесуального кодексу залишаються засекреченими протягом року. У разі ж клопотання сторони таке засекречення може бути подовжено на довший строк. Проблемою є й те, що слідчі судді в переважній більшості не вивчають того, що подають слідчі в клопотаннях, а ті дуже часто цим користуються й подають неправдиву інформацію. Так, дедалі частіше в ході обшуку відшуковується те, що вже давно вилучено та міститься в матеріалах справи.

Голова комітету з етики Асоціації приватних виконавців України, д.ю.н., професор Сергій Лисенко розповів про проблематику піднятої теми з погляду приватних виконавців. За його словами, проведення обшуків зазвичай закінчується вилученням виконавчих проваджень, що унеможливлює виконання обов’язків, покладених на виконавця.

Деякі з учасників круглого столу зазначили про те, що в захисника повинна бути можливість довести в суді, що обшук був незаконним і стягнути за це компенсацію. Сьогодні ж ніхто не несе відповідальності ні за ініціативу проведення обшуку, ні за дозвіл на його проведення. Окрім того, на думку адвокатів, мають бути введені додаткові гарантії для адвокатів у разі проведення в них обшуку. Дозвіл на обшук має даватись у виняткових випадках, і вони повинні бути чітко прописані в законі. Нині ж в адвокатів фактично немає можливості ознайомитися з тим, що саме стало причиною для того, що до нього прийшли з обшуком.

Дехто з учасників круглого столу взагалі поставив під сумнів необхідність існування такого недосконалого в реалізації на практиці інституту невідкладного обшуку. Однак із цим не поспішили погодитись інші юристи, на думку яких, якщо адвокат захищає інтереси потерпілого і йому відомо про те, що саме в цей час нотаріус здійснюватиме правочин, що суперечить інтересам потерпілого, має бути наявний механізм для перешкоджання таким діям.

Представник Національної поліції полковник Володимир Ананченко висловив зацікавленість цим питанням, запропонував розглянути спільно проблематику та вказав на готовність співпрацювати разом у пошуку ефективних шляхів зменшення порушень під час проведення обшуків.

За результатами обговорення спікери дійшли висновку, що на сьогодні інститут судового контролю за дотриманням процедури обшуку не діє. Обшуки в більшості випадків не мають мети, передбаченої кримінальним процесуальним законодавством, а вилучене майно навіть не набуває статусу доказу. Крім того, велика частина обшуків узагалі проводиться лише з метою психологічного тиску, а за їх результатами нічого не вилучається.