Гонець не той, та й вість погана

Плутанина з доповідачами за президентськими ініціативами ставить під сумнів конституційність

На засіданні Комітету Верховної Ради з питань правової політики найдовше розглядали питання, яке початково навіть не було внесене до порядку денного. Півтори години законотворці присвятили Президенту та його гінцям.

Підстави для роз’яснення

На початку роботи комітету народний депутат Сергій Власенко попросив поставити на голосування питання щодо включення до порядку денного проекту рішення про затвердження роз’яснення профільного комітету з питань щодо особливостей взаємодії Президента з ВР та її органами під час розгляду законодавчих ініціатив і пропозицій глави держави.

Варто у вигляді преамбули внести ясність у те, що ж саме спричинило появу такого роз’яснення. Річ у тім, що вже впродовж тривалого часу всі подання та законотворчі ініціативи, суб’єктом яких виступає Президент, у комітеті представляє хто завгодно, тільки не сам гарант чи його представник у парламенті. Найчастіше доповідає міністр юстиції, а також очільники інших органів — Національного агентства з питань запобігання корупції, Національного антикорупційного бюро, Служби безпеки і т.д. Причому зауваження та запитання депутатів стосовно цього ігнорувались.

Голові комітету Андрію Костіну така пропозиція виявилась явно не до вподоби. Мовляв, питання не готове до розгляду, навіть з огляду на те, що документи, пов’язані із цим рішенням, були надіслані народним обранцям трохи більше ніж за годину до початку засідання. Окрім того, А.Костін уважав, що тим самим комітет виходить за межі свого відання. Подібну позицію підтримали ще кілька колег.

Однак прихильників швидкого розгляду питання теж виявилося чимало. Так, Олег Макаров зазначив, що ненормальною є ситуація, коли Президент призначає доповідачами за його поданнями голів незалежних органів. У результаті законопроекти, які подаються главою держави як невідкладні, розглядаються комітетом кілька місяців.

Загалом пропозиція розглянути питання щодо роз’яснення набрала 11 голосів, яких вистачило, аби зрештою перейти до обговорення.

Сила бумеранга

На зауваження колег з протилежного табору, що документи мають бути надані членам комітету не пізніше ніж за 24 год. до початку засідання, С.Власенко зазначив, що були й такі ситуації, коли комітет розглядав законодавчі ініціативи значно швидше. А ситуація, коли комусь можна так робити, а комусь — ні, не є нормальною. Тож, за теорією юридичного бумеранга, пропозиція розглянути питання щодо роз’яснення наздогнала обранців, які раніше робили виключення для політично вигідних законопроектів.

С.Власенко як головний ідеолог такого роз’яснення пояснив, що представлення Президента мають здійснювати лише особи, що мають такі повноваження — або сам гарант або його представник у ВР.

А.Костін одразу перейшов у наступ, запитавши, чи не буде таке рішення сприйматися як роз’яснення норм Конституції, які згадуються в документі. С.Власенко парирував, що в цьому випадку йдеться виключно про представлення інтересів Президента в комітеті.

Тоді від очільника комітету пролунав ряд однотипних питань щодо кожної конкретної норми Конституції, а С.Власенко на кожне з питань відповідав: «Усе це перелічено в моєму роз’ясненні». Зазначивши «ви мені не професор», нардеп явно не збирався прямо відповідати на питання колеги. Дехто почав закидати прихильникам роз’яснення перебирання на себе повноважень Конституційного Суду, однак, як пояснив нардеп, ідеться лише про позицію комітету, що безпосередньо стосується стандартів професійної діяльності.

Володимир Ватрас теж звернув увагу не так на проблему, яку мало вирішити роз’яснення, як на зв’язок питання з нормами Основного Закону. Він запропонував передати це питання на розгляд підкомітету з питань конституційності для отримання висновку. А.Костін зрештою назвав дане рішення політичним, однак на це С.Власенко поспішив відповісти: «Політичні рішення приймаєте завжди ви, коли до вас приходять невіглаські рішення».

Нардеп Сергій Соболєв підтримав позицію С.Власенка, та наголосив на необхідності такого роз’яснення з огляду на те, що неодноразово порушувалась процедура розгляду законопроектів, що надходять від Президента. «У будь-який момент такі ініціативи можуть бути визнані неконституційними», — додав С.Соболєв та продовжив, «Голова НАЗК апріорі не може представляти Президента, бо останній його контролює. Є виключний перелік осіб, які представляють главу держави».

Член комітету, суддя КС у відставці Василь Німченко у свою чергу підтримав попередніх виступаючих та нагадав про принцип поділу влади, за яким Президент не входить ні в систему законодавчих, ні в систему виконавчих органів. «Потрібно працювати на чистому правовому полі. Президент не повинен давати доручення НАЗК, НАБУ, СБУ», — наголосив В.Німченко.

З хворої голови на здорову

Для підсилення позиції провладної партії знадобилася важка артилерія. Тому А.Костін вирішив скористатися підказкою «дзвінок другові» та підключив до засідання комітету хвору голову підкомітету з питань конституційності Ольгу Совгирю. Попри перебування на лікарняному, вона зайняла позицію загалу, що сам документ було надіслано народним депутатам дуже пізно, а в самому роз’яснені явно йдеться про роз’яснення самої Конституції та додала: «Ми не зобов’язані призначати Президенту особу, яка може виступати від його імені».

С.Власенко наполягав на справедливості, та вкотре за хід цього засідання нагадав колегам про те, що окремі рішення приймалися з порушенням цього часового регламенту, що передбачає подачу проекту не менш як за 24 год. до початку засідання. «Давайте або визначимось, що ми так не робимо, або поговоримо про те, чому є окремі випадки», — додав С.Власенко.

Нардеп Роман Бабій погодився, що проблема, яку намагається розв’язати роз’яснення, існує. Адже чомусь на початку цієї каденції подання Президента репрезентували представники гаранта: або у ВР, або в КС. Водночас закон не дозволяє робити цього комусь іншому окрім цих осіб, а також самого Президента особисто. Але зрештою Р.Бабій звернув увагу учасників засідання на те, що дискусія зводиться не до суті, а до форми питання.

Як би там не було, а продавити перенесення розгляду питання в прихильників позиції голови комітету таки вийшло. Адже сама монобільшість розуміє, що це гра в кілька ходів, за якими всі законотворчі старання Президента зрештою можуть визнатися КС марними. Звісно, коли у складі цього органу побільшає прибічників неухильного дотримання Конституції.

Крім того, що менше часу до виборів, то хиткіші крісла самих народних обранців. Але визнавати це відразу боляче, саме тому такі питання, як це роз’яснення, відкладаються в довгу шухляду аж до того, як стадія «заперечення» перейде в стадію «прийняття».