Прорахунки позбавляють дивідендів

Юристи дали поради, як ефективно адаптуватися до режиму «Дія Сіті»

Правники пояснювали, як визначитися з переходом на особливий режим оподаткування, розповідали про нюанси надання податкової знижки та про те, як не прогоріти на пільгах щодо ЄСВ, а також аналізували ризики виплати роялті.

Про переваги й ризики

Партнер та адвокат GOLAW Ірина Кальницька та старший юрист і адвокат компанії Олена Сулима провели черговий вебінар із серії, присвяченої адаптації ІТ-компаній до податкового режиму «Дія Сіті». Послухати правників забажали 280 учасників, що, безумовно, свідчить про величезний інтерес бізнесу до цієї теми.

Як відомо, з 1.01.2022 набрала чинності податкова частина режиму «Дія Сіті» з відповідними змінами до Податкового кодексу. Тож, як зазначив модератор заходу, нині це одна з найобговорюваніших і водночас найскладніших тем.

І.Кальницька розпочала з розповіді про пільги, які отримали засновники й учасники компаній — резидентів ДС. Першочергово мова ішла про дивіденди: «Компанія-резидент, що є платником податку на особливих умовах, виплачуючи дивіденди не частіше, ніж один раз на три роки, не буде оподатковуватися на рівні їх отримувача (фізичної особи)», — пояснила правник.

Тобто, по-перше, пільга стосуватиметься виключно резидентів, які оберуть особливий режим сплати податку на прибуток, а по-друге, розповсюджуватиметься виключно оподаткування дивідендів на рівні їх отримувача.

Відповідаючи на запитання як розраховується і до кого застосовується податкова знижка, спікер наголошувала, що вона буде цікава та релевантна виключно тим фізичним особам, які отримують, або планують отримати дохід у вигляді дивідендів. «При цьому до податкової знижки буде можливість включити суму витрат платника податку на придбання корпоративних прав, емітентом яких є юридична особа-резидент. Однак такий резидент може бути виключно стартапом», — зауважила доповідач.

До того ж у ПК зазначається, що знижка надаватиметься виключно після купівлі корпоративних прав новостворених компаній-стартапів. Зокрема, такі права необхідно придбати до того, як стартап набув статусу резидента ДС, або ж у період, коли компанія дотримується вимоги щодо неперевищення свого доходу для платників єдиного податку 3-ї групи.

Також учасники задавали безліч запитань щодо медичного страхування. Які саме пільги можуть отримати працівники компанії-резидента та його гіг-спеціалісти?

І.Кальницька зазначала, що раніше страхові внески роботодавця включалися до загального оподаткованого доходу працівників: «Зараз же пільга стосуватиметься абсолютно всіх працівників і гіг-контрактерів. Вони не будуть оподатковуватися ПДФО та військовим збором». 70% страхових внесків оподатковуватимуться, а 30% — ні, резюмувала вона.

Спеціалісти-резиденти ДС, які отримали пільги, сплачуватимуть 5% з доходів у вигляді заробітної плати, винагороди за гіг-контрактом та авторської винагороди і військовий збір. Така ставка застосовуватиметься до доходів, що не перевищують €240 тис. за календарний рік. В іншому разі особа має самостійно задекларувати дохід та сплатити з нього ПДФО за загальною ставкою 18%, а також військовий збір.

Крім того, пільгою щодо ЄСВ не зможуть скористатися абсолютно всі резиденти ДС: «Розмір середньої місячної нагороди має становити не менше, ніж €1200, а середня облікова кількість спеціалістів має складати не менше 9 осіб». Також експерт наголосила, що в компанії не повинно бути податкового боргу.

При цьому не виключається й ситуація, коли резидент у певний календарний місяць не відповідав критеріям щодо винагороди чи кількості працівників. Але що робити у випадку, якщо, скажімо, наприкінці місяця з невеликої компанії звільнилася певна кількість працівників? «Згідно з ПК такий резидент зобов’язаний самостійно донарахувати ПДФО за ставкою 18% з виплаченої протягом місяця заробітної плати та винагороди гіг-контрактера і сплатити такий податок до подання податкового розрахунку», — пояснила юрист.

Вона також застерегла: якщо резидент цього не зробив, податкова все одно дізнається про все, адже нині змінився предмет камеральної (автоматичної) перевірки. Тепер до предмета такої перевірки також відноситься повнота нарахування та своєчасність сплати ЄСВ.

Мовляв, якщо податкова угледить такі прорахунки, то донарахує не лише ПДФО, а й штраф. У розмірі 25%, адже за результатами камеральної перевірки зараз усі порушення заведено вважати умисними й винними.

Особливі умови — для кого?

О.Сулима розповідала про концептуальну різницю між податком на виведений капітал (що сплачують платники податку на особливих умовах) і податку на прибуток. Зокрема, правник пояснювала, що перший стосується окремих видів операцій, резидент не повинен додатково визначати фінансовий результат до оподаткування, також ставка податку на виведений капітал удвічі менша, ніж загальна ставка податку на прибуток. Це 9% (за винятком КІК та КО, що не відповідають принципу витягнутої руки) та 18%.

Серед іншого адвокат говорила і про те, що фактично компанія може перейти на особливий режим оподаткування лише раз протягом року. Змінювати статуси поквартально не вийде.

Даючи відповідь на одне з запитань у чаті вебінару щодо того, як правильно прийняти рішення чи переходити на особливий режим оподаткування, О.Сулима зазначала, що жодний сторонній консультант, який не володіє усією інформацією щодо діяльності компанії, не зможе надати відповіді на це запитання.

Мовляв, визначаючись із відповіддю, доречно буде зібрати робочу групу, куди однозначно мають уходити керівник, фінансовий директор компанії, головний бухгалтер, юрист... «Компанія має детально проаналізувати, які операції вона наразі здійснює чи планує, з якими контрагентами співпрацюватиме, чи збирається сплачувати роялті і дивіденди, яким чином і кому». Крім того, спікер наголосила, що також потрібно буде звернути увагу на те, де саме компанія планує акумулювати прибуток.

Лише такий системний аналіз допоможе компанії зрозуміти, який податок їй буде легше адмініструвати.

Окрему увагу експерт приділила висвітленню ситуацій, пов’язаних з виплатою роялті. Адже ІТ-компанії постійно співпрацюють з компаніями, яким потрібно виплачувати інтелектуальну власність.

Наприклад, якщо компанія на особливих умовах оподаткування придбає у фізичної особи, що не є їх працівником чи гіг-спеціалістом, права на певні ілюстрації, то буде зобов’язана сплатити податок на доходи фізичних осіб (18% і 1,5% військового збору).

Однак податок на виведений капітал утримуватиметься не при будь-якій виплаті роялті, а лише при певному розмірі такої виплати. Тобто в обсязі, що перевищує суму доходів від роялті, збільшену на 4% чистого доходу від реалізації продукції, за даними фінансової звітності за попередній рік.

Та будуть і певні винятки. Якщо при виплаті роялті утримано ПДФО, то податок на виведений капітал сплачуватися вже не буде.

Також норми кодексу окремо врегульовують виплати на користь нерезидентів. Скажімо, якщо компанія не бенефіціар, з’являються підстави виплачувати податок на виведений капітал за результатами року, в якому здійснили роялті. Саме з роялті складається цікава ситуація: «Якщо роялті виплачуватиметься не бенефіціару, то податок на репатріацію має бути утриманий за загальними правилами (по максимальній ставці 15%)». Фактично можна прийти до висновку, що цей податок з’їдає податок на виведений капітал, пояснила О.Сулима.

Тож до бенефіціарного статусу такого нерезидента потрібно ставитися дуже уважно.

За 2 год. вебінару експерти GOLAW відповіли на величезну кількість запитань, поставлених у чаті. У підсумку модератор заходу зазначив, що з грудня компанія провела близько 30 зустрічей з ІТ-компаніями щодо резидентства в ДС, сформувавши пропозиції комплексної підтримки як підготовки до резидентства, так і супроводу резидентів.

Новий податковий режим «Дія Сіті» — це величезне поле для нових можливостей і бізнес-переваг, однак розібратися з усіма тонкощами без експертного юридичного супроводу поки дійсно непросто.