Компромісів не буде

КК закликала кандидатів долучитися до конкурсу, але добре обдумати свої рішення

Нарешті виявила спроможність зібратися в повному складі конкурсна комісія з добору членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів. І хоча правники переконували в прозорості своїх намірів, деякі процедури все ж продовжують викликати запитання.

З нового року члени ще одного важливого дорадчого органу спробували з головою поринути в роботу. Нещодавно на перше засідання зібралась конкурсна комісія з добору до ВККС. Навіть іноземні експерти цього разу знайшли час та можливість особисто долучитись до виконання безпосередніх обов’язків. А це — вже велика справа, адже раніше їм не завжди вдавалося вчасно виходити на зв’язок.

Нагадаємо, процес значно затягувався через те, що понад 1,5 місяця після призначення членів КК міжнародні експерти так і не зв’язалися з українською стороною для проведення першої зустрічі. З невідомих причин ті, хто запропонував експертів, понад місяць тримали в таємниці контакти цих представників, щоб Вища рада правосуддя не могла зв’язатися з ними самостійно.

Особливо не змінилась ситуація і тоді, коли Рада таки змогла повідомити всіх членів КК про робочу зустріч. Адже міжнародні експерти ігнорували запрошення та не з’являлись на засідання. При цьому, незважаючи на створення всіх умов для участі онлайн, іноземці деякий час все ж не виявляли бажання розпочати роботу. Як тоді зауважував в.о. голови ВРП Олексій Маловацький, інформація від міжнародних експертів, що їх було пізно повідомлено про участь у комісії, більше виглядає як політична акція, а не правова.

Натомість під час першого офіційного засідання КК іноземні представники не стомлювались повторювати про благородність своїх намірів. «Один з головних для нас принципів — діяти в абсолютній прозорості», — наголошував суддя у відставці Тед Зажечний.

До речі, саме його й обрали очільником комісії. Звичайно ж, без казусів тут не обійшлося. Ще перед початком засідання всі журналісти отримали роздруківки, в яких містилась інформація про кожного члена КК. Там ішлося про навчання, роботу, досягнення тощо. Однак найбільше в цій ситуації вражали не факти з біографії. Неабияке здивування викликало те, що навпроти імені Т.Зажечного вже було вказано його нову посаду — голова КК. Але ж голосування ще не проходило. І питання щодо обрання голови було включене до порядку денного на засіданні, яке на той момент тільки мало б розпочинатись. Напевно, аж надто буквально в КК сприйняли принцип прозорості й прописали те, з чим визначились раніше, ніж цього потребує процедура.

Вибір заступника також не став несподіванкою. Усе точнісінько зійшлося з роздруківкою. Принаймні ці обов’язки довірили представникові української сторони в КК. Таким чином, ця роль дісталася Івану Міщенку з Касаційного господарського суду. Він неодноразово підкреслював: хоча комісія вперше офіційно зібралася, однак до цього було чимало зустрічей та обговорень. Та навряд чи цим можна пояснити ту ситуацію, яким чином і чому з головою та заступником так упевнено вдалося визначитися ще до проведення голосування.

Розвіяти сумніви

Інші члени КК під час своїх виступів здебільшого зупинялись на певних організаційних чи мотиваційних питаннях. Євген Мєзєнцев з Шостого апеляційного адміністративного суду намагався розвіяти сумніви щодо відсутності злагодженості в роботі. За його словами, усі члени комісії знайшли між собою порозуміння. Своєю чергою Сергій Верланов з Київського апеляційного суду вказав на основні принципи, якими планують керуватись у всіх процедурах. Насамперед ішлося про верховенство права, публічність і професійність.

Суддя у відставці Стівен Маркмен повідомив, що хоче зробити внесок у розвиток судової системи України. Він пообіцяв, що комісія з повагою ставитиметься до кандидатів та ретельно обдумуватиме всі рішення. Разом з тим, як зазначив адвокат Роберт Брукхейсен, обов’язково враховуватиметься гендерний баланс. Хоча це можна зрозуміти і як певну упередженість: мовляв, можна програвати іншим претендентам у професіоналізмі, але дістати згоду від КК з огляду на потрібну для балансу стать кандидата. А от щодо доброчесності компромісів не буде.

Також під час першого засідання комісія затвердила низку документів. Члени визначились з регламентом, положенням про проведення конкурсу на зайняття посади члена ВККС, а також з методологією оцінювання відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної компетентності.

Крім того, комісія повідомила про меморандум щодо обміну інформацією з Національним антикорупційним бюро. Однак на тому, як саме проходитиме така співпраця, члени КК детально не зупинялись. І чи не постраждають від цього кандидати? Адже навіть якщо хтось уже потрапив під ковпак НАБУ, це ще не вказує на недоброчесність особи. Тож не виключено, що така співпраця зрештою може викликати тільки більше питань, ніж дати об’єктивних відповідей.

Старт із відстрочкою

І насамкінець члени комісії офіційно оголосили про початок першого конкурсу на зайняття вакантних посад у ВККС, який розпочнеться тільки 4 лютого. Подання документів триватиме місяць — до 4.03.2022. Тож, як зазначили члени КК, у бажаючих ще є трохи часу обдумати рішення. Участь у конкурсі зможуть узяти правники, які мають не менше ніж 15 років досвіду у сфері права й відповідають критеріям доброчесності та компетентності.

«Незважаючи на те що все потрібно робити швидко, ми не будемо поступатися якістю», — підкреслив І.Міщенко. При цьому попередньо члени КК планують завершити свою роботу до літа. Однак вони зауважили, що тут усе залежить від кількості кандидатів.

Крім того, комісія запевняє, що надалі буде ефективніше співпрацювати з ВРП. «Ми не призначаємо членів ВККС. Це вже завдання ВРП. Ми тільки можемо рекомендувати того чи іншого кандидата. Тому задля результату будемо разом поєднувати різні види роботи», — підсумував Т.Зажечний.

Яким він бачить цей результат і чи не визначатимуть наперед, як у випадку з очільниками КК, фаворитів або й переможців за лаштунками зали, в якій зібралася комісія? У стороннього спостерігача впевненості немає.

Як немає й гарантій, що ВККС дійсно запрацює десь на початку літа. Адже через ситуацію, що складається з кворумом у ВРП, може так статися, що призначати із числа обраних комісією членів буде нікому.

Та навіть якщо все складеться добре, судам навряд чи варто розраховувати на поповнення в цьому році. Отже, кадровий голод у них ставатиме дедалі відчутнішим.