ВР збирається на позачергове засідання через кисневі станції

Сьогодні, 4 листопада, Верховна Рада збереться на позачергове пленарне засідання, аби розглянути питання збільшення видатків на закупівля, проектування та встановлення кисневих станцій.

Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук підписав відповідне Розпорядження №392 «Про скликання позачергового пленарного засідання Верховної Ради України дев’ятого скликання», передає «Закон і Бізнес».

Позачергове засідання проведуть відразу після завершення сьогоднішнього чергового засідання з єдиним питанням порядку денного – розгляд  проекту закону №5460 «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» щодо збільшення видатків на закупівля, проектування та встановлення кисневих станцій».

Цей проект був зареєстрований у Верховній Раді ще 5 травня. У липні проект був ухвалений у першому читанні.

Повідомляється, що кожен заклад охорони здоров’я, який надає стаціонарну допомогу пацієнтам з коронавірусною хворобою COVID-19, має чотири способи забезпечення подачі кисню:

1) кисневі балони – використовуються для зберігання кисню у вигляді стисненого газу, які заправляються на спеціалізованих станціях; таким чином, даний спосіб подачі кисню є повністю залежним від потужностей заводів-виробників та логістики; як показує вітчизняна практика – лікарні, які використовують лише кисневі балони, першими потрапляють у дефіцит кисню під час підвищення на нього попиту на ринку, що обов’язково супроводжує чергове погіршення епідемічної ситуації;

2) портативні кисневі концентратори – автоматичний пристрій з електроприводом, призначених для концентрування кисню з повітря, що його оточує (технологія PSA); один з найбільш застосовуваних методів забезпечення продачі кисню в Україні; встановлення кисневих концентраторів збільшує навантаження на електричні мережі лікарень (особливо у випадку кількості понад 50 одиниць (середньостатична районна лікарня), таким чином одночасна їх дія часто перевантажує електричну мережу (часто застарілу), що виводить її з ладу (та відповідно – усі кисневі концентратори закладу);

3) кисневі резервуари для рідкого кисню – дозволяє зберігати у великому резервуарі певний об’єм рідкого кисню, який виробляється за межами лікарні; потребує дозаправки рідкого кисню, що містить у собі ризик кисневої залежності, описаний у пункті 1;

4) киснева станція – власна система генерації лікарнею кисню з навколишнього повітря (технологія PSA), яка подає кисень під високим тиском по усій лікарні через централізовану систему трубопроводів (може заправляти балони тощо) від єдиного генератора; потребує одну точку включення до електромережі необхідної потужності; може бути встановлена всередині будівлі лікарні (на відміну від кисневого резервуара з міркувань пожежної безпеки); забезпечує повну кисневу незалежність лікарні.

З огляду на стан електромереж закладів охорони здоров’я, - встановлення кисневих станцій є єдиним способом забезпечення кисневої незалежності лікарень. Більше того, встановлення кисневих станцій є доцільним і там, де уже присутні інші способи кисневого потоку, такі як кисневі балони або кисневі резервуари, що дозволить лікарням мати вибір між джерелами кисню: пацієнти, які знаходяться на штучній вентиляції легень (ШВЛ) можуть використовувати високоякісний кисень з балонів або резервуарів, інші ж пацієнти, яким цілком достатньо кисню з власного генератора кисневої станції лікарень, зможуть його використовувати.

Закон і Бізнес