Найбільш імовірним результатом реформи ДБР, затіяної під приводом інтеграції в НАТО, стане... банальне освоєння грошей
Китайське прокляття «Щоб ти жив у епоху змін» для українських чиновників містить у собі вельми позитивні конотації. Бо поганим законодавством і перманентними реформами інститутів влади зручно виправдовувати відсутність реальних результатів. При цьому на наведення порядку у своєму секторі можна витрачати роки й мільярди гривень платників податків, які покірно утримують реформатів та їхніх підлеглих. Яскравим прикладом цього є Державне бюро розслідувань.
Спроможність — іще через 4 роки
Якщо ви думали, що з набранням чинності законом «Про Державне бюро розслідувань» була запущена діяльність правоохоронного органу, який повноцінно реалізує визначені законом повноваження, виконує завдання та функції, то сильно помиляєтеся. Виявляється, прийнятий 5,5 року тому законодавчий акт не забезпечив можливості ДБР ефективно попереджати, виявляти, припиняти, розкривати й розслідувати злочини відповідно до компетенції.
Черговою ініціативою щодо реформування ДБР законодавець фактично визнає його інституційну неспроможність, що нормативно підтвердив і Президент, який вирішив виправити ситуацію та своїм указом від 11.05.2021 №189/2021 затвердив Річну національну програму під егідою комісії Україна — НАТО на 2021 рік.
Метою №1.4.5 цього документа вчергове ставиться завдання щодо забезпечення ефективного запобігання, виявлення, припинення, розкриття та розслідування злочинів. Передбачається досягти мети до 2025 року, коли вже пройдуть чергові парламентські та президентські вибори. Для цього знову обіцяють «унормувати діяльність», «удосконалити законодавчу базу», «привести штатну чисельність... до необхідного рівня».
Щоб кваліфікований персонал правоохоронного органу забезпечував ефективну роботу, пропонується використовувати відомчі освітні платформи, упровадити системи підвищення компетентності шляхом участі в навчальних (обов’язково міжнародних) заходах, створити в системі ДБР навчальні заклади та науково-дослідні установи.
Ну і, звичайно, одним із пріоритетних завдань, на думку Президента, має стати забезпечення органу «в повному обсязі» відповідними матеріально-технічними ресурсами (будівлями, технікою, обладнанням та іншим майном).
В уважного читача може скластися враження, що блок програми щодо ДБР готували чиновники самого ДБР, скориставшись євроатлантичними устремліннями України як приводом для отримання преференцій під свій розвиток. Ніяких реальних завдань, пов’язаних із забезпеченням виконання вже наявних завдань, критеріїв ефективності діяльності, а також механізму контролю за витрачанням бюджетних коштів (тобто відповідальності за плановане) програма не містить.
Результати роботи та проблеми практики
Утім, не можна говорити, що спроможністю ДБР у країні почали перейматися лише тепер. Законодавці постійно дбають про поліпшення умов роботи молодого правоохоронного органу: до закону з 2015 року вже було внесено 11 змін, а кількість актуальних проектів на сайті Верховної Ради перевалила за два десятка. У Конституційному Суді також перебуває ряд звернень і подань щодо закону... Та ось біда — проблеми нікуди не діваються й тільки накопичуються.
Тут буде доречним згадати ті з них, які активно обговорюються в професійному співтоваристві: тліюча колізія в питанні повноважень Президента призначати керівника, розбіжність даних у реєстрі підприємств із фактичним місцезнаходження органу, що дозволяє маніпулювати підсудністю, дублювання підслідності, при якій резонансні справи щодо одних і тих самих категорій держслужбовців ДБР розслідує одночасно з НАБУ, СБУ або Національною поліцією...
Та й на практиці не все так райдужно. Відносно недавно на комітетських слуханнях у парламенті були представлені підсумки роботи органу за 2020 рік. Звіт у красивій обгортці комерційної презентації (документ можна самостійно оцінити тут, тут и тут) на повірку виявився якщо не мильною бульбашкою, то, напевно, формальністю, на яку учасники не звернули належної уваги. Узяти хоча б протиріччя в даних про оголошені підозри в кримінальних справах: таких, за інформацією ДБР, було 3945, а на думку Офісу Генпрокурора — 2601.
Якщо ж зробити якісний зріз головного показника роботи (кримінальні провадження, завершені переданням матеріалів до суду, яких заявлено 2601), то виявиться, що 40% (1054 справи) — самовільне залишення військової частини. Це зовсім не ті показники, яких слід було б очікувати від органу, що займається «резонансними» справами топ-чиновників.
Разом з тим відсутні дані про кількість відкритих проваджень (початкова стадія) та справ, завершених винесенням судом вироку, як реальний показник якості роботи. Усе це свідчить про те, що складова бенкету в роботі правоохоронного органу сьогодні дуже значна й переважає над реальною правоохоронної функцією.
У постійному зростанні... споживання
У той же час орган постійно розвивається (принаймні за документами) або ж просто «по-реформаторськи» роздувається, що вимагає все більших ресурсів, в яких йому не відмовляють. Так, витрати бюджету на оплату роботи працівників центрального апарату ДБР порівняно з минулим звітним роком збільшилися майже в 4 рази, а укомплектованість штату за цей час росла значно меншим темпами (з 55 до 65%).
У січні 2021 року працівникам центрального апарату було виплачено 46,7 млн грн. (заробітна плата — 11,7 млн, грошове забезпечення — 35 млн). Для порівняння: у січні минулого року загальна сума становила 12,8 млн грн. У лютому 2021-го витрати були вже на рівні 48,6 млн (у лютому 2020 року — 13,4 млн). Причому тільки утримання одного заступника директора ДБР коштувало українцям більше ніж 2 млн грн. на рік (див. декларації тут и тут).
Та й президентська національна програма (указ №189/2021) продовжує традиції зростання споживання чиновниками коштів на своє існування. Адже, напевно, пункти програми стануть підставою для збільшення витрат у зв’язку з обіцянками перед НАТО забезпечити ДБР матеріально-технічними ресурсами (будівлями, обладнанням), а також створити відомчу науку й навчальні заклади.
Прозорість із обмеженим доступом
А ось проконтролювати витрачання грошей чиновниками ДБР у громадян, які фактично їх утримують, можливості взагалі немає. Намагаючись знайти відповідь на запитання, як так вийшло, що орган реєструвався за фіктивними адресами, і хто повинен нести за це відповідальність, були направлені запити на отримання публічної інформації про результати проведених ревізій Державною аудиторською службою та Рахунковою палатою.
Аудитори відповіли, що згідно з планами вони дійсно проводили планову виїзну ревізію фінансово-господарської діяльності ДБР за період 2017 — І півріччя 2020 року та навіть склали акт. Але от невдача — цьому акту (який, між іншим, пізніше ліг у матеріали кримінальної справи НАБУ) присвоєно гриф «Таємно», тому надати його немає ніяких можливостей. Іншими словами, ми перевірили, знайшли порушення, які вивчає суміжне відомство, але вам знати про них не можна!
Схожа ситуація склалась і з РП, яка у 2020 році провела аудит ефективності використання бюджетних коштів, виділених на забезпечення діяльності ДБР. Звіт про результати аудиту було розглянуто на засіданні палати, і йому присвоїли гриф «Для службового користування». Цікаво, що за результатами аудиту палата навіть не отримала від ДБР плану заходів щодо реалізації та впровадження рекомендацій.
Фактично приховувати інформацію про ефективність і доцільність витрат цілком дозволяє Звід відомостей, що становлять державну таємницю. Так, відповідно до чинної редакції (наказ СБУ від 23.12.2020 №383, набрав чинності 29.01.2021) на результати фінансового аудиту ДБР сьогодні можна цілком «натягнути», наприклад, ст.4.5.2 (відомості про номенклатуру, фактичну наявність, фінансування, потреби в забезпеченні основними засобами, озброєнням, військовою технікою).
Цікаво, що відомості про штат ДБР, штатну чисельність, фактичну укомплектованість за сукупністю всіх показників у цілому повинні бути абсолютно секретною інформацією (див. ст.4.1.10 ЗВДТ). Однак ДБР не робить із цього ніякого секрету (очевидно, щоб підсвітити свої проблеми): у його звіті за 2020 рік великими цифрами позначено, що загальна укомплектованість працівниками становить 65%. Більше того, даються дані про гендерне представництво в розрізі працівників, начальників, рядового й начальницького складу й навіть щодо поділу працівників за віковими групами.
Схоже, що даний нормативно-правовий акт використовується в тих випадках, де це зручно. Якщо ж для піару треба підсвітити вигідну інформацію, ЗВДТ ніби й не перешкода!
Абсурд ситуації полягає і в тому, що при оскарженні в судах дій керівництва ДБР цей орган посилається на якісь міфічні дискреційні функції, забуваючи, що безпосередню відповідальність за внесення недостовірних даних про місцезнаходження в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань або в окремі документи несуть керівники цього органу, котрі є державними службовцями. До слова кажучи, така практика має ознаки підроблення. Писати юристу про це ще складніше, оскільки не відома навіть дата опублікування Інструкції про порядок проведення службових розслідувань стосовно працівників ДБР. Самі себе перевіряють згідно з порядком, який самі визначають, і з еталоном цього періодично змінюваного документа можна ознайомитися тільки на сайті цього органу.
10 листопада 2020 року «обезголовлене» відомство оголосило конкурс на посаду першого заступника директора ДБР. Минуло 6 місяців, а результатів конкурсу немає. Незрозуміло яких ще реформ не вистачає?
Юридична невизначеність у діяльності правоохоронних органів призводить до відсутності елементарного порядку та є однією з головних проблем нашої держави.
***
Тому розраховувати на ефективне витрачання бюджетних коштів, що виділяються на становлення й розвиток ДБР, навряд чи варто. Бо поки йдуть реформи, можна сміливо освоювати гроші, розширювати штат, збільшувати зарплату, посилювати охорону, обзаводитися нерухомістю, створювати нові установи та при цьому не відповідати за результати самої роботи, заради якої бюро створювалося. Точніше, ці результати в потрібному ключі якісно подасть піар-відділ. А фінансово-господарський бік діяльності завжди можна прикрити держтаємницею й тим самим приховати «незручні» дані від сторонніх очей.
.
Матеріали за темою
За втрачені 32 млн судитимуть податківця
30.06.2023
Управління без управління
19.06.2023
Змінено методику обрання директора НАБУ
07.02.2023
В Україні буде один орган, що боротиметься тільки з ОЗГ — проект
в„–7 (1565), 19.02—25.02.2022
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!