Блиск на тлі злиднів

Україна є лідером у Європі за співвідношенням суддівської винагороди як на початку кар’єри, так і на вищому рівні. Натомість пасе задніх за витратами на юстицію в цілому і суди, зокрема.

Такі цифри наведено у 8-му звіті Європейської комісії з питань ефективності правосуддя Ради Європи (CEPEJ). Прикметно, що на всю юстицію, включаючи прокуратуру та правову допомогу, в середньому витрачається 72 євро у перерахунку на одного мешканця. 

Тобто в Україні з населенням понад 42 млн цей показник мав би становити близько 3 млрд євро. З них суто на суди — 65% або 1,97 млрд євро. Натомість, у 2018-му українські суди отримали лише 9,5 євро з кожного мешканця або 400 млн євро. За часткою від ВВП це на рівні Молдови чи Грузії.

Зате ми попереду всіх за співвідношенням суддівської винагороди та середньої зарплати по країні. Якщо, наприклад, у Німеччині дохід судді-початківця (до оподаткування) у першій рік роботи навіть менший за середню зарплату по країні (0,9), то в Україні це співвідношення становить 4,8. І це — максимальний показник для країн, що охоплені дослідженням, де судді отримують 2,51 середньої зарплати.

На верхньому щаблі ця цифра ще більша — 31,5, що виглядає солідно на тлі німецьких суддів, які на вершині кар’єри не отримують і двох середніх зарплат (1,6). Та й середній показник для вищих інстанцій у 2018 році становив тільки 5,2. Тобто не спостерігається й такої разючої різниці у 6,5 рази між судами першої та вищої інстанцій, як в Україні.

Водночас, в Україні майже вдвічі менше суддів, ніж в Європі, якщо рахувати на 100 тис. мешканців — 12,8 проти 21. І це — два роки тому, що вже казати про рік нинішній. 

Кількість адвокатів у досліджуваних країнах за 8 років зросла більш ніж на чверть і становить 164 правника на 100 тис. населення. Україна в цьому списку нижче середнього (107,6). Втім, в Азербайджані адвокатів у 7 разів менше, ніж у нас (15,7), проте на Кіпрі — у 4,5 рази більше (458).