НААУ закликала до більш фахової розробки судової реформи

Законодавчий дозвіл на пряму участь або опосередкований вплив міжнародних суб’єктів на формування українських конституційних органів суддівського врядування та судової системи у цілому — пряма загроза суверенітету держави та незалежності судової влади.

Про це йдеться у зверненні Національної асоціації адвокатів України до Президента України, Верховної Ради, Кабінету міністрів та Вищої ради правосуддя з приводу подальших шляхів здійснення судової реформи, повідомляє «Закон і Бізнес».

Зазначається, що адвокатура України занепокоєна безкінечною низкою судових реформ, негативними проявами яких є руйнація судової влади та небезпека втрати державного суверенітету України.

«В результаті перманентного бажання ледь не кожної політичної сили здійснити «судову реформу», спостерігаємо насамперед обмеження можливостей реально забезпечувати гарантовані державою права і свободи  громадян, які  реалізуються через адвокатуру і завдяки адвокатурі як одному з ключових елементів у механізмі реалізації конституційного права особи на судовий захист», — йдеться в заяві.

Дефіцит  діалогу із професійними спільнотами з питання судової реформи призвів до низки системних помилок, які сприяють кризовим явищам в судовій владі, відтоку професійних кадрів, та перешкоджають ефективності правосуддя. В результаті, Україна стала однією з країн-лідерів за зверненнями громадян до Європейського суду з прав людини.

З 2014 року відповідно до Угоди між Україною та ЄС, рекомендацій Ради Європи, ПАРЄ та згідно з оцінками Венеціанської комісії 2014-2016 років в Україні було прийнято нове законодавство, у тому числі, конституційні зміни в частині правосуддя і закони «Про судоустрій і статус суддів», «Про Вищу раду правосуддя». Формування судової гілки влади та органів суддівського врядування, призначення та відкликання їх членів  передбачалось виключно інститутами українського суспільства у демократичний спосіб.

Проте, подальші кроки законодавця з реформування судової влади супроводжуються, у тому числі,  ознаками відсутності конституційної основи, про що засвідчує Велика палата  Конституційного Суду України у своєму рішенні від 11 березня 2020 року у справі №4-р/2020.

Конституційний Суд України зазначає, що орган, установу, утворені при конституційному органі, закон не може наділяти контрольною функцією щодо цього конституційного органу.

«Законодавчий дозвіл на  пряму участь або опосередкований вплив позанаціональних міжнародних суб’єктів на формування українських  конституційних органів суддівського врядування та судової системи у цілому, безсумнівно є прямою загрозою  суверенітету нашої держави та незалежності судової влади», — говориться в заяві.

НААУ закликала до більш фахового, зваженого та чітко продуманого підходу до розробки судової реформи. При цьому має бути почутий голос професійних спільнот і професійних організацій.

Крім того, у заяві названо неприпустимою монополізація громадської думки чи експертизи у проведенні судової реформи групою окремих організацій чи осіб, що спостерігається в останні роки.

«Думки громадських організацій можуть враховуватись при здійсненні реформи сфери правосуддя, але їхні рішення не можуть мати обов’язкового значення для органів державної влади та органів суддівського врядування», — говориться в заяві.  

Крім того зазначається, що судова реформа  не є суто антикорупційним заходом, а має  здійснюватися насамперед для удосконалення судової системи, підвищення ефективної роботи інститутів судової влади, рівного доступу громадян до правосуддя.

НААУ закликала Президента України, Верховну Рада України, Кабінет міністрів України  утриматись від внесення і прийняття будь-яких законопроектів, концепцій, інших документів, що містять положення, які суперечать рішенням Конституційного Суду України та мають наслідками обмеження конституційних гарантій незалежності судової влади і суміжних інституцій.

Закон і Бізнес