Фальшиві родичі та друзі

НАБУ залишило без роботи одного суддю, а іншого змусило піти повчитися

Поки українські заробітчани за кордоном учили мови та складали іспити на іноземне громадянство, іноземці, які бажали жити в нашій країні, отримували українські паспорти за допомогою фальшивих тестів ДНК.

Адвокат-викривач

У липні минулого року Національне антикорупційне бюро поскаржилося на суддю Господарського суду Сумської області Надію Спиридонову.

Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відкрила справу і запросила законницю на засідання, однак та не приїхала. Засідання перенесли на березень цього року. Однак суддя знову проігнорувала запрошення, і замість неї прийшов адвокат. Окрім того, прибув представник НАБУ та свідок.

ДП встановила такі обставини. Рік тому Н.Спиридонова отримала до розгляду позовну заяву фізичної особи — підприємця проти селищної ради про скасування рішення. Суддя задовольнила вимоги, скасувала рішення органу місцевого самоврядування. Останній відмовив підприємцеві у наданні дозволу на розробку проекту землевідведення для зміни цільового статусу та наданні дозволу на експертну оцінку ділянки, яку поділили на дві частини і кожна з яких отримала свій окремий кадастровий номер. Якби рішення сільради не скасували, то підприємець не зміг би купити ділянку повністю, як планував.

Однак, перш ніж рішення було ухвалене, навіть до того як позовна заява надійшла до суду, адвокат підприємця звернувся до Н.Спиридонової, щоб порадитися щодо підсудності справи. Про це вони поговорили у приміщенні суду. При цьому, як зазначається у висновку ДП, законниця запевнила, що може зробити так, аби справа потрапила на розгляд саме їй, і запропонувала адвокатові їй подзвонити.

Ще через два тижні позов таки потрапив до неї на розгляд. Суддя запропонувала адвокатові віддячити за рішення на користь його клієнта. Але замість цього представник позивача звернувся до НАБУ.

Хабара він давав під пильним оком борців з корупцією. А суддя, й гадки не маючи, що є предметом стеження, запросила адвоката просто до своєї квартири. Вони обговорили все, крім ціни «продажу». На пряме запитання адвоката жінка запропонувала озвучити свою суму. Адвокат сказав, що клієнт готовий вирішити питання за $5000, з яких $1000 він візьме собі. Судді така ідея сподобалась.

Гроші Н.Спиридонова отримала також у власній квартирі й поклала їх на полицю у шафі в коридорі. Того ж дня жінка виконала обіцянку й прийняла рішення на користь підприємця.

У свою чергу селищна рада подала апеляційну заяву. Але підприємець, який заварив усю кашу, помер.

Н.Спиридонова не заперечувала, що спілкувалася з адвокатом у справі, однак стверджувала, що робила це ще до того, як він став представником сторони, а позов потрапив до неї на розгляд. При цьому законниця категорично заперечує, що мала якийсь стосунок до системи автоматичного розподілу справ і що хотіла цю справу отримати на розгляд.

Свої пояснення вона надала у письмовому вигляді, а після відкриття справи зникла у невідомому напрямку — не вийшла на роботу, не з’явилася вдома. Попри те що прокуратура підготувала підозру, жінка досі цього документа не отримала. Тож у своїх поясненнях наголосила, що не має жодного статусу в цьому кримінальному провадженні.

Дисциплінарна палата не може стверджувати, чи суддя винна у скоєнні злочину, але зважила на протоколи допиту свідків та результати негласних слідчих дій, що провело НАБУ. Між іншим, головним свідком був саме адвокат, який приніс гроші.

Попри недоведеність вини, ДП вирішила завчасно звільнити суддю з посади, процитувавши рішення Консультативної ради європейських суддів:  «Суддя не просто повинен бути вільним від будь яких зв’язків, прихильностей, упередженості, він чи вона також повинні вважатися вільними від цього з точки зору розсудливого спостерігача. В іншому разі довіру до судової влади може бути підірвано».

Фальшиві родинні зв’язки

Ще один суддя — Максим Ковбель з Васильківського районного суду  Київської області — став героєм дисциплінарного провадження завдяки НАБУ. Він не лише служив Феміді, але й захистив кандидатську дисертацію на тему «Перегляд судових рішень в адміністративному судочинстві» та здобув науковий ступінь кандидата юридичних наук.

У грудні 2018 року НАБУ розслідувало злочин, який, імовірно, скоїла службова особа міграційної служби, торгуючи фальшивими родинними зв’язками. Схема заробітку передбачала внесення до офіційних документів відомостей про підтвердження родинних зв’язків іноземця з громадянином України по материнській чи батьківській лінії через проведення тесту ДНК на підставі підроблених документів або підробленого аналізу. Потім суд приймав рішення про встановлення цього юридичного факту.

П’ять таких рішень прийняв М.Ковбель. На думку скаржника, — з порушенням процедури, адже в заявах, які подавали до суду, не вказано мети отримання такого рішення. Крім того, директор НАБУ стверджує, що заявники зверталися до суду багато разів, аж доки справа не потрапляла до М.Ковбеля. Також у матеріалах справ є незареєстровані заяви сторін про розгляд без їхньої участі.

Законник уважає твердження скарги безпідставними. Адже особа не обмежена у поданні заяв до суду, а він не може простежити, скільки тих заяв і куди надсилалося. Він розглядав лише ті, які потрапляли до нього, і, якщо заяву було написано без порушень, відкривав провадження. А потім розглядав справу у встановлені строки.  Що ж до незареєстрованих заяв, то у матеріалах справ є лише одна така заява, і він не пам’ятає, чому її не зареєстрував, адже розглядає дуже багато справ і має понаднормове навантаження на роботі.

Що стосується мети подання заяв, яку не вказували автори, то, на думку М.Ковбеля, вона й так очевидна з огляду на сам факт їх подання. А чіплятись до таких дрібниць — просто формалізм.

Щодо підробки тестів ДНК суддя запевнив, що результати аналізів мали всі необхідні печатки та підписи, їх провела лабораторія «Євролаб», вони були завірені у нотаріуса. Тому в судді навіть сумнівів не виникло, що з тими аналізами може бути щось не так. Про їхню підробку він довідався лише під час досудового розслідування.

ДП узяла до уваги доводи судді, однак під час засідання, яке відбулося у середині березня цього року, представник НАБУ їх заперечив. По-перше, суддя не міг не знати, що результати аналізів сумнівні, адже в одній справі чітко сказано: такий аналіз «не може використовуватись як доказ». Що стосується інших справ, то з результатів тестів незрозуміло, яким чином відбирали аналізи і в яких конкретно осіб.

Окрім того, у ЄДРСР за пошуковим запитом «родинні зв’язки, окреме провадження» знайдено 273 рішення. Але з них тільки 6 стосувалися набуття іноземцями громадянства України через установлення родинних зв’язків і всі — у Васильківському міськрайонному суді. Як наслідок, троє іноземців завдяки рішенням судді набули українського громадянства. При цьому їхні українські «родичі» навіть гадки не мали про таке поповнення в сім’ї.

«Вказані дії судді призвели до негативних наслідків, а саме — порушення прав заінтересованих осіб щодо неправомірного встановлення спорідненості із заявниками, неправомірне отримання заявниками громадянства України, неможливість миттєвого виправлення ситуації, навіть при скасуванні вказаних судових рішень, зокрема необхідність органів державної влади докладати додаткових зусиль для виправлення цих наслідків і повернення осіб у попередній стан», — вважають члени ДП.

На думку ВРП, таке неправомірне збільшення кількості громадян України за допомогою фальшивих тестів ДНК заслуговує на відсторонення від роботи на півроку. Крім того, на думку членів ВРП, М.Ковбелю не завадить пройти курс у Національній школі суддів, щоб на майбутнє уникати таких помилок.