Злидні в банках

Законник, який виїхав за кордон через підозру в хабарництві, не поверне посади

Поки служитель Феміди переховується від слідства й гуляє вулицями столиці сусідньої держави в супроводі охорони, його мама живе в хаті-мазанці та стверджує, що віддавала синові частину пенсії.

Прогульник-емігрант

У жовтні 2017 року Вища рада правосуддя звільнила суддю Дніпровського районного суду м.Києва Миколу Чауса через те, що той не з’являвся на роботі із серпня 2016 до липня 2017 року. На початку серпня 2016-го працівники Національного антикорупційного бюро повідомили, що М.Чауса підозрюють в одержанні хабара. Адже детективи знайшли кілька банок, в яких були гроші на загальну суму $150 тис. Одну з тих банок знайшли в автомобілі законника, іншу він закопав у землю.

Хоча тодішня Верховна Рада проголосувала за дозвіл на арешт володаря мантії, чоловік пішов у відпустку й вислизнув із рук правоохоронців, подавшись за кордон. Як стверджували в ЗМІ — не без допомоги особистої охорони тодішнього глави держави.

Сам колишній служитель Феміди вважає, що підозра такого чесного судді, як він, у хабарництві — не що інше, як політичне переслідування. Тому М.Чаус попросив політичного притулку в Молдові, але йому відмовили.

А тим часом рівно через рік після історії з хабарем проти законника відкрили дисциплінарну справу за прогули на роботі. Адже після закінчення відпустки чоловік так і не повернувся працювати. Скаргу на підлеглого написала голова суду Неля Ластовка. Адже, пообіцявши у вересні повернутися, законник на роботу не вийшов ні в жовтні, ні в січні. Жодних пояснень щодо своєї відсутності чоловік не давав.

Пояснити відсутність володаря мантії на робочому місці зміг директор НАБУ, який відповів на запит ВРП таке. В останній день лютого 2017 року уповноважені особи Молдови затримали М.Чауса на території цієї країни. На початку березня Генеральна прокуратура подала клопотання про екстрадицію судді в Україну. Однак у відповідь служитель Феміди подав заяву президентові Молдови про надання політичного притулку. Цю заяву досі не розглянули, а значить, і заяву ГПУ також розглянути не можуть.

Утім, члени дисциплінарної палати не ввійшли в становище людини й не визнали, що суддя мав поважні причини не ходити на роботу. На їхню думку, чоловік це робив «безпідставно», нехтував обов’язками, а така поведінка знижує авторитет правосуддя.

ДП хотіла почути аргументи звинуваченого щодо прогулів, тому чоловікові надсилали запрошення на засідання. Проте жодного з листів він не отримав, і вони поверталися нерозпечатаними до адресата. Така поведінка законника не сподобалася членам ВРП, і вони вирішили його звільнити.

Пройшло довгих 3 роки з хвостиком. В Україні змінився Президент, але, попри твердження, що став жертвою політичного переслідування, за нової влади суддя не поспішає повертатися на батьківщину та продовжує мешкати в столиці сусідньої держави, а нова влада також домагається його екстрадиції.

Мама Горіо

А тим часом в Україні досить бідно живе його мама — у старій хаті-мазанці. Журналісти востаннє навідувалися до неї взимку 2017 року, на той час вона не отримала від сина жодної звістки. При цьому жінка впевнена, що її син не хабарник, адже якби був таким, то вона б не жила бідно.

Жінка запевняла журналістів, що банку з грішми закопав не він. На думку матері, її син жив у квартирі, яку йому виділила держава, і це єдине його майно. Починав він свою кар’єру з помічника комбайнера, а вибитися в люди зміг завдяки тестю, який працював прокурором і постійно фінансував зятя. Щоб син не жив у злиднях, жінка дала йому свою банківську картку, на яку їй нараховували пенсію. Частину грошей законник забирав собі, а частину залишав мамі. До речі, автомобіль, на якому він їздив, також офіційно належить мамі. Щоправда, чоловік має ще один, власний.

Коли суддя подався у відпустку й не повернувся, його мама розплакалася перед журналісткою, адже картка з її пенсією залишилась у сина.

Не відомо: справді суддя жив у злиднях чи просто погано ставився до своєї матері. Однак на відео, яке журналісти відзняли в Кишиневі, він виглядав значно багатшим за людину, пенсією якої залюбки користувався. Поруч із ним був охоронець. На запитання, на якому етапі перебуває справа, законник не відповів і зробив усе, щоб утекти з поля зору працівників пера.

Цієї весни М.Чаус спробував повернути собі робоче місце. Нещодавно його адвокат звернувся до ВРП з клопотанням поновити строк на оскарження рішення ДП про рекомендацію звільнити М.Чауса, хоча з часу того вердикту пройшло 3 роки. Безрезультатно. ВРП відмовила.