Силовикам стане простіше конфісковувати майно чиновників і пересічних громадян
Нещодавно в Україні змінилися підстави конфіскації майна. Тож відтепер посадовців можна буде шантажувати. Адже відібрати майно можна не лише в них та членів сім’ї, а й у будь-якої особи.
Цивільна конфіскація
Боротьба з корупцією вийшла на новий рівень. Так, зважаючи на рішення Конституційного Суду, попередню версію антикорупційного законодавства було скасовано, а справи, які перебували в провадженні, — закрито. Водночас радість посадовців від таких змін була нетривалою, адже Президент підписав закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів».
Як стверджують адвокати, після вивчення положень цього закону стає очевидним, що тепер правоохоронцям не потрібні кримінальні справи. Адже вони мають усі можливості відбирати майно в будь-кого та навіть з надуманих підстав. Про це й спілкувалися під час заходу, організованого Асоціацією правників України.
Так, нардепи, створивши можливості для конфіскації майна в цивільному провадженні, поставили громадян в нерівні умови. Адже цивільний процес не передбачає таких вимог до захисту прав та свобод особи, як кримінальний. Водночас правоохоронці мають більше прав і можливостей для збирання та надання інформації, яка згодом буде використана в цивільному провадженні, ніж адвокати.
Ложка меду
Починалося все добре, адже, на перший погляд, законодавець дав непогане визначення того, які ж доходи вважати незаконними. До незаконного збагачення віднесено активи, вартість яких більше ніж на 6500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує законні доходи особи, уповноваженої на виконання функцій держави.
Утім, розбиратися з новаціями краще по порядку. Відтепер особа не зобов’язана доводити в межах кримінального процесу, що статки, яких вона набула, є законними. Цей обов’язок покладається на правоохоронні органи. Крім цього, санкція ст.3685 Кримінального кодексу не передбачає конфіскації незаконно набутого майна, що було б логічним з огляду на обставини справи. Карати корупціонерів будуть позбавленням волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Також деякі адвокати передбачають, що вищезгаданий закон певною мірою можна трактувати як амністію капіталу. Адже ретроспективна кримінальна відповідальність неможлива. Тож правила антикорупційного законодавства в ідеалі повинні застосовуватися для тих, хто набуває активи після 28.11.2019. Проте на цьому, певно, добрі новини закінчуються, оскільки «друзі» зі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури перевірятимуть усе.
Не грішми єдиними
Однією з новел закону є суттєве розширення поняття «незаконні активи». Адже до них належать не лише кошти (у тому числі готівкові, на банківських рахунках чи на зберіганні), інше майно, майнові права, нематеріальні активи, у тому числі в криптовалюті, а й обсяг зменшення фінансових зобов’язань, а також роботи чи послуги, надані особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Таким чином, якщо сусід щось полагодив на дачі в особи, котра працює на державу, то це вже є статками, набутими незаконно.
Фактично цим визначенням охоплюються всі сфери життя людини, через що посадові особи матимуть значно менше прав, ніж звичайні громадяни. Адже дружня допомога, подарунки, знижки стають неможливими, якщо ти перекладаєш папірці в державній установі. Водночас, за прогнозами деяких експертів, такими визначеннями створюються передумови для тиску на тих чиновників, які не підтримуватимуть нового владного курсу.
Наступним приємним, майже новорічним подарунком стає нова інтерпретація права власності. Адже до нього, якщо ти посадовець, прирівнюються не лише придбання активів за дорученням особи, а й можливість прямо чи опосередковано вчиняти дії щодо таких активів, тотожні за змістом здійсненню права власності.
Тож, якщо хтось із членів вашої родини має дачу, а ви маєте від неї ключі та іноді щось туди купуєте чи у вільний від роботи час ремонтуєте дах, це вже можна трактувати як дії щодо опосередкованого володіння майном. Принаймні якщо в правоохоронців виникне в тому потреба.
Що далі до процесу...
Зміни, унесені до процесуального законодавства, відкривають можливості для тиску з боку осіб, які зобов’язані неупереджено розслідувати справи, пов’язані з корупцією. Найбільш цікавими видаються норми, які дозволяють правоохоронцям стягувати безпідставно набуте майно в рамках цивільного процесу.
Зокрема, ст.81 ЦПК доповнена нормою, яка передбачає, що в разі визнання судом доведеності фактів на підставі поданих позивачем доказів спростування незаконності набуття активів покладається на відповідача. Таким чином, після того, як правоохоронці використали всі дані їм можливості для розслідування злочинів, пов’язаних із незаконним збагаченням, та змушені закрити кримінальну справу, вони можуть звернутися до суду в порядку цивільної юрисдикції.
За формальною логікою, на підготовчому засіданні суддя повинен визначити, чи були правоохоронці достатньо переконливими у своїй роботі та наданих доказах. І після цього прийняти рішення, винен чи не винен. Якщо докази суддя визнає переконливими, розпочинається квест для сторони захисту. Такі собі голодні ігри, де все залежить від того, чи встигне адвокат разом із клієнтом підготувати переконливі докази. Особливо з огляду на імперативний обов’язок щодо спростування тверджень правоохоронців саме відповідачем.
Адже, зважаючи на новації цивільного процесу, відповідач повинен протягом 15 днів зібрати та підготувати всі докази власної невинуватості. Крім цього, правоохоронці дістали можливість залучати до процесу іноземних експертів та будь-яких свідків, які готові давати пояснення. За таких умов права та можливості адвоката під час захисту є суттєво обмеженими порівняно з повноваженнями САП і НАБУ.
Утім, на цьому законодавці вирішили не зупинятись. Так, активи можуть бути арештовані, а клопотання про арешт — розглянуто навіть без повідомлення відповідача. Наступною процесуальною новелою є можливість заборони відповідачеві користуватися належними йому активами заради збереження їхньої вартості. Та навіть їх можуть передати в управління АРМА, про якість якого ходять легенди.
Отже, власник будинку одного чудового ранку може прокинутися від грюкоту у двері та дізнатися, що майно, набуте за договором купівлі-продажу, більше йому не належить. У такої особи є 24 год., аби звільнити будинок, оскільки відтепер він передається в управління держави. Причина, звісно, буде поважною — збереження економічної цінності та збільшення прибутку.
Зона ризику
Рішучість боротьби з корупцією фактично створила передумови для того, щоби будь-яку особу можна було легко та майже безперешкодно позбавити належного їй майна. Достатньо тільки довести, що таке майно було придбане за дорученням посадової особи чи вона може вчиняти дії, тотожні праву власності.
Тож якщо особа є власником готелю чи заміського комплексу, то краще двічі подумати перед тим, як дозволити своїм друзям, які працюють на державу, приїхати до вас на відпочинок. Бо тут або дружба, або забезпечення майна з переданням його в користування державі.
У зоні ризику опиняються майже всі, з ким спілкується держслужбовець. Адже закон «Про запобігання корупції» дає доволі широке визначення. Так, близькими родичами визнаються навіть двоюрідні брати та сестри, рідний брат і сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (доньки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб’єкта. Навіть ранкова кава може створити величезні проблеми, якщо пити її більш як 183 дні за одним столом з особою, яка є суб’єктом декларування.
Фактично особи, які працюють на державу, згідно з унесеними змінами повинні перетворитися на слухняних ізгоїв. Адже будь-яке спілкування з ними створює ризик для інших. Водночас інститут цивільної конфіскації майна поза межами кримінального провадження дає правоохоронцям величезні можливості для того, щоб, використавши весь можливий інструментарій, іти до суду зі сфабрикованими справами.
Вишенькою на тістечку стає і закон «Про внесення змін до закону «Про запобігання корупції» щодо викривачів корупції», який підписав Президент і який вступить у дію з 1.01.2020. Якщо скласти ці пазли, то отримаємо можливість, не розкриваючи жодної інформації про викривача корупції, розпочинати розслідування, отримувати дозволи на проведення негласних слідчих (розшукових) дій. А згодом, закривши справу за недоведеністю обставин, звертатися до особи в рамках цивільного провадження та відбирати майно не лише в неї, а й в будь-кого з членів родини. Навіть тих, з ким вона може й не бути особисто знайомою.
Єдине, що тішить адвокатів, — це можливість звернутися до Конституційного Суду та сподіватися на прийняття незаангажованого та виваженого рішення. А ще за умови тотальної недовіри всіх до всіх робота адвоката, який вміє працювати з «антикорупційними» справами, стає дуже дорогою, а знайомства зі справжніми професіоналами — хоч якоюсь гарантією збереження майнових прав, роботи та волі.
Матеріали за темою
Як декларувати підприємницьку діяльність ФОП
21.03.2024
Як декларувати ОВДП та операції з ними
19.03.2024
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!