У комітеті вважають, що до КпАП не потрібно вносити змін, бо час готувати новий кодекс
Незважаючи на обговорення важливих питань, таких як запровадження детективної діяльності в Україні, народні депутати найбільше часу присвятили боротьбі з палінням. Через що МОЗ мало не залишився без роботи.
Дилема ліцензування
«Сьогодні ми свідомо планували «легкий» комітет, оскільки зараз відбуваються парламентські слухання з приводу продажу землі, тож багато народних депутатів виявили ініціативу долучитися до них», — зазначив на початку роботи Комітету ВР з питань правоохоронної діяльності його голова Денис Монастирський. Водночас, незважаючи на актуальність питання продажу землі та розпочаті акції під стінами Верховної Ради, кворум на засіданні парламентського підрозділу таки був.
Першим питанням на порядку денному було запровадження в Україні детективної діяльності. Проект, який депутати вже розглядали і він навіть був прийнятий як закон, не підтримав Президент. Як наслідок, громадяни та бізнес досі не мають адекватного правового регулювання детективної діяльності.
Тож члени комітету опрацювали законопроект «Про приватну детективну (розшукову) діяльність» (№1228) і альтернативний — «Про детективні послуги» (№1228-1). В результаті з’ясували, що обидва документи містять низку недоліків, які потрібно виправити.
Серед них, наприклад, запровадження ліцензування приватної детективної діяльності в системі МВС. Як зазначили присутні, така діяльність прямо суперечить можливостям цього відомства. Тобто видавати посвідчення детектива воно може, проте проводити необхідні для цього заходи — ні. Посперечавшись щодо можливостей та перспектив, парламентарі вирішили це питання не форсувати й дати можливість робочим групам краще підготуватися.
Звання за корупцію
Палкі дискусії викликав проект «Про внесення змін до закону України «Про Національну поліцію» щодо удосконалення діяльності закладів вищої освіти зі специфічними умовами навчання» (№2349). Зокрема, було поставлено запитання: чи перебуває на службі викладацький та курсантський склад під час роботи в спеціалізованих навчальних закладах?
Думки з цього приводу розділилися. Одні запевняли, що немає жодної потреби зараховувати строк навчання майбутніх поліцейських до стажу. Інші, навпаки, стверджували: якщо це передбачено для курсанта-льотчика, який одразу вступає на службу, то чому курсант-поліцейський повинен бути цього позбавлений? Адже курсанти під час практики виконують багато функцій, покладених на працівників системи МВС.
Крім того, потребує вирішення проблема присвоєння спеціальних звань офіцерам, які викладають у таких навчальних закладах. За озвученою інформацією, їм дуже часто затримують чергові та спеціальні звання. А це створює передумови для корупції.
Наріжним питанням, над яким автор проекту навіть не задумувався, стала можливість поширення на курсантів разом із гарантіями ще й обов’язків поліцейських. Наприклад, тих, які стосуються подання декларацій та інших заходів щодо боротьби із корупцією. Загалом підкомітет не побачив будь-яких особливих вад. Після тривалого обговорення, до якого долучився і представник Міністерства фінансів, парламентарі вирішили підтримати документ та направити його до сесійної зали для першого читання.
Залишити МОЗ без справ
Наступний блок законодавчих ініціатив мав авторство одного народного депутата. Причому всі вони стосувалися змін до Кодексу про адміністративні правопорушення.
Так, обговорюючи проект закону «Про внесення змін до статті 175 Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат, у тому числі внутрішньо переміщеним особам» (№1167), народні депутати дійшли обґрунтованого висновку, що всі громадяни є рівними перед законом. Тож установлення специфічних ступенів захисту матиме зворотний ефект. Наприклад, внутрішньо переміщених осіб неохоче прийматимуть на роботу, намагаючись уникнути проблем у подальшому. Тому цей документ було відхилено.
Сперечалися і щодо проекту «Про внесення змін до статті 1751 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо підвищення відповідальності за куріння тютюнових виробів у заборонених місцях» (№1168). Перше, на що звернули увагу, — надмірна кількість статей, які потребують збільшення санкцій. Однак, якщо хаотично підвищувати покарання, кодекс може втратити свою логіку. «КпАП потребує змін, тож, напевно, не потрібно точкових «покращень», слід порушувати питання щодо його повноцінного оновлення», — зазначив Д.Монастирський.
Проте така позиція не припинила спорів довкола того, чи варто збільшувати покарання за протиправне паління. Народні обранці розділилися на групи, залежно від ставлення до курців. І, доки одні запевняли, що до запровадження штрафів усі переходи в столиці були наче труба з димом, інші стверджували, що куріння — це хвороба. Тож замість постійного підвищення санкцій держава повинна потурбуватися про своїх громадян, наприклад створити місця для споживання нікотину.
«Якщо паління — це хвороба, то невдовзі ми почнемо штрафувати всіх, хто має ознаки ГРВІ та користується громадським транспортом», — запевняли народні обранці. Водночас, за статистикою, з того моменту, коли в Україні запрацювали штрафи за паління у громадських місцях, кількість курців зменшилася приблизно на 17—20%.
Як не дивно, але саме це насмішило членів комітету. І це добре, адже сміх, на відміну від паління, продовжує життя та зберігає нервові клітини.
Тож, удосталь насміявшись, народні депутати відхилили більшість поданих проектів щодо змін до КпАП та поквапилися дізнатися думку фермерів щодо продажу сільськогосподарських угідь. Адже може статися, як у тому жарті, коли після відкриття ринку землі українцям не доведеться більше їздити до сусідньої країни збирати полуницю: вони будуть збирати її на своєму колишньому городі…
Матеріали за темою
Повноваження керівника апарату суду, надсилання рішення в ЄСІТС та інші висновки в огляді КАС
26.03.2024
Коли не суддя не може оскаржити рішення ВРП про закриття дисциплінарного провадження — ВП ВС
23.01.2024
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!