Позовні вимоги, спрямовані на оскарження дій посадових осіб контролюючих органів щодо проведення зустрічної звірки, задоволенню не підлягають. Такий висновок зробив ВС в постанові №826/6577/14, текст якої друкує «Закон і Бізнес».
Верховний Суд
Іменем України
Постанова
27 червня 2019 року м.Київ №826/6577/14
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача — ВАСИЛЬЄВОЇ І.А.,
суддів — ПАСІЧНИК С.С., ЮРЧЕНКО В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 26.06.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2014 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «В.О.Р.Г.-ДРЕЙФУС» до ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м.Києві про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
У травні 2014 року ТОВ «В.О.Р.Г.-ДРЕЙФУС» звернулося до ОАСК із позовом до ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м.Києві, в якому просило суд визнати протиправними дії ДПІ в Деснянському районі ГУ Міндоходів у м.Києві щодо проведення перевірки, результати якої оформлені актом «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «В.О.Р.Г.-ДРЕЙФУС» щодо підтвердження господарської діяльності з платниками податків за період з 1.05.2013 до 31.05.2013»; зобов’язати ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м.Києві виключити з ІС «Зустрічні звірки» інформацію щодо проведення зустрічної звірки.
Постановою ОАСК від 26.06.2014, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2014, адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправними дії ДПІ в Деснянському районі ГУ Міндоходів у м.Києві, за результатами яких складено акт від 31.07.2013 «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «В.О.Р.Г.-ДРЕЙФУС» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 1.05.2013 до 31.05.2013»; зобов’язано ДПІ в Деснянському районі ГУ Міндоходів у м.Києві вилучити з ІС «Зустрічні звірки» інформацію, внесену на підставі акта від 31.07.2013 «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «В.О.Р.Г.-ДРЕЙФУС» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 1.05.2013 до 31.05.2013».
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду з касаційною скаргою, в якій з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права просив скасувати постанову ОАСК від 26.06.2014 та ухвалу КААС від 16.09.2014 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що податковим органом проведено зустрічну звірку позивача в порядку та спосіб, установлений для проведення зустрічних звірок. Внесення або зміна інформації до інформаційних систем податкового органу не спричиняє для позивача негативних наслідків.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 31.07.2013 ДПІ в Деснянському районі ГУ Міндоходів у м.Києві на підставі п.73.5 ст.73 Податкового кодексу здійснено відповідні заходи з метою проведення зустрічної звірки ТОВ «В.О.Р.Г.-Дрейфус» за період з 1.05.2013 до 31.05.2013, за результатами яких складено акт від 31.07.2013 щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період із 1.05.2013 до 31.05.2013.
Згідно з висновками акта звіркою встановлено відсутність об’єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 1.05.2013 до 31.05.2013, які підпадають під визначення стст.185, 198 ПК, отже, дані додатку №5 до податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2013 року підлягають зменшенню: податкові зобов’язання на суму 730362,00 грн. повинні бути зменшені на 730362,00 грн.; податковий кредит у загальній сумі 730271,00 грн. повинен бути зменшений на 730271,00 грн.
Суди першої та апеляційної інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, дійшли висновку, що відповідачем, усупереч вимогам чинного законодавства, складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки та безпідставно внесено зміни до інформаційної системи «Зустрічні звірки», унаслідок чого зобов’язано вилучити відповідну інформацію, оскільки відповідачем не доведено правомірності своїх дій відповідно до вимог чинного законодавства.
Колегія суддів погоджується з доводами позивача, що податковим органом не було повною мірою дотримано процедури щодо проведення зустрічної звірки. При цьому колегія зазначає таке.
Відповідно до п.73.5 ст.73 ПК (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) з метою отримання податкової інформації органи ДПІ мають право проводити зустрічні звірки даних суб’єктів господарювання щодо платника податків.
Зустрічною звіркою вважається зіставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб’єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин із платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу та якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з’ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.
Зустрічні звірки не є перевірками та проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів.
За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб’єкту господарювання в 10-денний термін.
Як випливає зі змісту п.4.4 розд.4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом ДПА від 22.04.2011 №236 (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин), у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб’єкта господарювання, податковому органу дано право на складання актів про неможливість проведення зустрічних звірок.
Форма акта про неможливість проведення зустрічної звірки затверджена додатком №3 до згаданих методичних рекомендацій. Відповідна форма серед іншого передбачає внесення до акта про неможливість проведення зустрічної звірки окремих відомостей, що стосуються суб’єкта проведення звірки.
При цьому відповідні дії не призводять до виникнення будь-якого правового результату, оскільки звірка як юридичний факт у цьому разі не є проведеною. Отже, жодних правових наслідків, які могли би порушувати права платника податків (позивача у справі) у розглядуваному випадку, не виникає.
Проведення зустрічної звірки може розглядатись як юридичний факт, який впливає на законні інтереси платника податків виключно у випадку, коли дані, отримані за результатами проведення зустрічних звірок, можуть бути використані контролюючим органом як інформація про можливі порушення платником вимог податкового законодавства. Відповідна обставина згідно з пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК є підставою для призначення податкової перевірки.
Оскільки дії щодо проведення зустрічних звірок та складання актів за їх результатами не відповідають критерію юридичної значущості, не створюють для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов’язків, ураховуючи, що податковий орган має законодавчо визначене право на проведення таких звірок, дії щодо проведення зустрічної звірки не можуть уважатись протиправними.
Відповідно, позовні вимоги, спрямовані на оскарження дій посадових осіб контролюючих органів щодо проведення зустрічної звірки, задоволенню не підлягають.
Щодо правомірності дій відповідача, які полягають у коригуванні податковим органом показників податкової звітності, колегія суддів зазначає таке.
У п.61.1 ст.61 ПК визначено, що податковий контроль — це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (пп.62.1.2 п.62.1 ст.62 ПК).
Відповідно до ст.71 ПК інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів — комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Відповідно до п.74.1 ст.74 ПК податкова інформація, зібрана відповідно до цього кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.
Перелік інформаційних баз, а також форми й методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та митну політику.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (п.74.2 цієї статті).
За змістом указаних правових норм, дії контролюючого органу стосовно внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок проведення податкової перевірки (чи звірки), є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов’язків щодо збирання доказової інформації про наявність чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії щодо провадження такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов’язкових юридичних наслідків.
Відповідно до чч.1 та 3 ст.351 Кодексу адміністративного судочинства підставами для скасування судових рішень повністю або частково й ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Керуючись стст.243, 246, 250, 341, 345, 349, 351, 356, 359 КАС, ВС
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ДПІ в Деснянському районі ГУ Міндоходів у м.Києві задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 26.06.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2014 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!