Іноді краще жувати…

Перший патент на клейку масу був виданий 150 років тому

Деякі використовують жуйку для догляду за зубами, інші — через стрес. Адже звичці щось жувати — не одна тисяча років. Хоча, власне, жуйку запатентували не так давно.

Перший патент на неї отримав 150 років тому Амос Тайлер зі штату Огайо, пише Süddeutsche Zeitung. Зі своїм рецептом «покращеної жуйки» А.Тайлер вирушив у патентне відомство в 1869 році. Але спочатку жувальну суміш у США з Мексики привіз один генерал: у його багажі був «чикле» — молочний сік дерева саподіли, що загуснув. Пізніше смак клейкої маси покращували за допомогою м’яти або толуанського бальзаму.

Жуйка сприяє зняттю напруження з м’язів людини, що, у свою чергу, може привести до загального відчуття розслаблення, стверджують експерти. Цим, ймовірно, пояснюється й те, що в давнину люди жували все, що підходило для цього за консистенцією. У Швеції, наприклад, 9000 років тому жували березову смолу, знайдений непривабливий шматочок якої археологи визнали першою жуйкою у світі.

Непривабливою після вживання вона є і тепер. Тому, хто викине жуйку на вулиці в Сінгапурі, доведеться заплатити €300. Її продаж там заборонений з естетичних міркувань у 1992 році.

Відтоді, як з’явилася жуйка, вчені досліджують її можливу медичну користь. То вона нібито покращувала кровопостачання мозку і робила частішим серцебиття, то діяла як свого роду йога для рота. Але під час одного з досліджень австралійські вчені з’ясували: не має значення, що жують люди — повітря чи жуйку.

А ось відомий рекламний слоган про те, що іноді краще жувати, ніж говорити, поки що ніхто не спростував.