Межі повноважень

В адвокатському об’єднанні Barristers спробували знайти відповідь на запитання: чи має слідчий суддя повноваження щодо оцінки доказів, зокрема їхньої допустимості, належності, достовірності та достатності (в їх сукупності)?

У своїй статті партнер АО Денис Пономаренко зазначає таке.

При розгляді скарги на повідомлення про підозру в судовій практиці можна виділити два напрями:

оцінка слідчим суддею обґрунтованості підозри та форми й змісту документа — повідомлення про підозру, а також порядку повідомлення про підозру;

оцінка слідчим суддею лише форми та змісту документа — повідомлення про підозру, а також порядку повідомлення про підозру.

Більш поширеним є другий підхід.

Проте Кримінальний процесуальний кодекс не містить обмежень стосовно меж розгляду слідчим суддею скарг на повідомлення про підозру. А отже, при розгляді останніх мають обов’язково вирішуватися питання як права, так і факту, адже це відповідає суті оскарження повідомлення про підозру як недопущення притягнення до кримінальної відповідальності невинуватої особи.

З огляду на положення ст.94 КПК, яка має загальний характер стосовно всіх ухвал слідчого судді, останній має розглядати питання щодо доведеності обґрунтованості підозри, і оцінюватися мають докази і обвинувачення, і захисту.

Саме такий підхід до застосування заходів забезпечення кримінального провадження і до скарг на повідомлення про підозру сприятиме ненадходженню до суду справ, які завідомо не мають перспективи.