У пошуках коаліції

Президент спробував особистим візитом переконати суддів КС у правомірності розпуску парламенту

Те, чи мав глава держави підстави та право розпустити Верховну Раду, поки що незрозуміло. Всі бояться висловитися із цього приводу, аби не тиснути на суддів. Усі, крім так званих друзів КС, які надали наукові висновки у справі за власною ініціативою.

Крок назустріч

Такого ажіотажу з боку ЗМІ та політиків на вул.Жилянській, мабуть, ще не було. Чи то через безпрецедентний візит гаранта додержання Конституції, чи то через важливість провадження, від якого залежить доля Верховної Ради поточного скликання.

Участь в усній частині слухань узяли не тільки всі судді КС, а й політики, науковці та члени міжнародних організацій. Своє слово не сказав лише Голова Верховної Ради, від якого Суд так і не дочекався пояснень щодо існування та складу коаліції. А публічні виступи спікера із цього приводу можна звести до фрази героя мультфільму: «Коаліцію ніхто не бачив, але вона існувала».

Вперше в історії конституційної юрисдикції думки щодо свого указу озвучив сам Президент. Щоправда, за словами судді-доповідача Віктора Кривенка, лише напередодні засідання КС отримав письмові пояснення з вул.Банкової стосовно суті питання, через це суддям їх роздати не встигли.

Цей крок назустріч Володимир Зеленський пояснив тим, що раніше в таких випадках суддів КС викликали на вул.Банкову, а він вирішив започаткувати нову традицію. Втім, виступаючи в КС, він не заглиблювався в юридичне обґрунтування конституційності указу про розпуск парламенту, а доручив цю справу своєму представникові у КС Федору Веніславському. Той встиг підготувати свої доводи за тиждень, оскільки призначили його на посаду лише 3.06.2019.

Свої висновки доволі оперативно надали наукові установи та органи державної влади, до яких вважав за потрібне звернутись Суд. Крім цього, деякі правники скористалися неписаним правом висловити свої думки. Серед них — судді КС у відставці Іван Домбровський та Віктор Шишкін.

Коли і скільки?

Ще на початку засідання Голова КС Наталія Шаптала застерегла: виступи учасників провадження не мають містити політичних заяв. Утім, з огляду на суть подання виконати це не вдалось.

Автори подання, вважаючи, що Президент не може достроково припинити повноваження ВР VIII скликання, наголошували на невідповідності указу низці статей Конституції (ч.1 ст.8, ч.2 ст.19, п.1 ч.2 ст.90 та п.8 ч.1 ст.106). Але каменем спотикання стало доведення факту існування коаліції з достатньою кількістю народних депутатів після її фактичного розпаду ще у 2016 році. Саме з приводу цього точились дискусії. Хтось хотів документального підтвердження, комусь вистачило стенограм.

Наприклад, В.Кривенко не знайшов у матеріалах, поданих Ф.Веніславським, підтвердження того, що в коаліції залишилося менш ніж 226 депутатів. Утім, у представників авторів подання (62 народних депутатів) з погляду арифметики та логіки все сходилось.

З відповіддю Президента судді таки встигли ознайомитися. Можливо, під час двох перерв, оголошених протягом засідання. Він посилався, зокрема, на практику Суду, згадавши 5 рішень, які підтверджують його позицію.

Шановні сторони та поважний Суд

Питання, які судді ставили до учасників процесу, давали змогу хоча б зробити припущення щодо того, на чий бік вони можуть схилятися. Так, окремі судді відзначали, що кілька разів повторюють одне запитання, а відповіді не отримують. Свою позицію не могли донести саме народні депутати. До представника Президента були інші зауваження: у нього перепитували, чи ототожнює він поняття «більшість» та «коаліція».

Суддя КС Микола Мельник вдався не до запитань, а до пояснень. Він зазначив, що розпуск парламенту — це право, а не обов’язок. І при прийнятті такого рішення глава держави має покладатися на розсуд. Утім, його колега Ігор Сліденко зауважив, що КС не займається ні політикою, ні арифметикою.

Те, чиї доводи виявляться вагомішими для суддів КС, спрогнозувати складно. А політиків більше турбує, чи встигнуть судді опрацювати всі надані висновки та матеріали у найкоротший строк. Адже, за законом, невідкладні провадження КС має завершувати впродовж місяця після відкриття, в цьому випадку — до 29 червня, відразу після Дня Конституції.

Проте виборчий процес уже в розпалі, і, на думку експертів, його зупинення не в інтересах навіть більшості тих нардепів, які підписалися під поданням. Навіть у Центрвиборчкомі вже не бідкаються з приводу проблем із друком бюлетенів. Тож майбутнє рішення КС тепер має значення хіба що для подальшого розвитку конституціоналізму в країні.

ПРЯМА МОВА

Федір ВЕНІСЛАВСЬКИЙ,
представник Президента у Конституційному Суді:

— Указ про дострокове припинення повноважень Верховної Ради є абсолютно конституційним. Жодне положення Основного Закону не вимагає наявності обґрунтування такого рішення, крім зазначення положень, на які спирався Президент.

Ключовим моментом при виданні такого указу є проведення консультацій із керівництвом Верховної Ради та керівниками депутатських фракцій. Оскільки Конституція передбачає, що, застосовуючи своє право достроково припинити повноваження парламенту, Президент має вчинити такі дії, зміст яких усім відомий та закріплений у стенограмі пленарного засідання, цей факт має суттєве юридичне значення. Його необхідно оцінювати як одну зі складових реалізації повноважень Президента. Адже саме під час консультацій він зауважив, що правовою підставою для вчинення такої дії є саме відсутність коаліції протягом того строку, який дозволяє Президентові здійснити свої конституційні повноваження й ухвалити рішення про розпуск Верховної Ради.

На моє переконання, цей указ є найвищим проявом правової визначеності. Адже жодного непрогнозованого та непередбачуваного положення він не містить. І я не бачу жодної норми, яку можна було б розуміти неоднозначно. Це рішення тягне за собою цілком очевидні речі: нинішня Верховна Рада не буде працювати до закінчення своїх повноважень. Окрім цього, після видачі указу вже призначено позачергові вибори до парламенту.

Віктор ГОРОДОВЕНКО,
суддя Конституційного Суду:

— Представник суб’єкта права на конституційне подання, народний депутат Ігор Алексєєв звернув увагу на те, що немає жодних фактів припинення діяльності коаліції. Втім, у конституційному поданні зазначається, що Конституція не відносить до повноважень Президента встановлення факту наявності чи відсутності коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді, а лише передбачає можливість видання указу.

Анатолій СЕЛІВАНОВ,
постійний представник Верховної Ради у Конституційному Суді:

— Ідеться про правове обґрунтування тих позицій, якими оперують представники суб’єктів права на конституційне подання. Моє завдання скромніше. Адже у вас уже фактично сформувалась позиція щодо того, що являє собою указ Президента, який оспорюється не тільки суб’єктами права на конституційне подання, Головою ВР, а й іншими депутатами, які не поділяють погляду, що саме у такому вигляді Президент може і далі запроваджувати практику нормативно-правового регулювання відповідно до ст.106 Конституції. Один з ваших німецьких колег, з яким мені вдалося зв’язатися, сказав, що указ, який не містить ніяких правових обґрунтувань, є екзекутивним актом. У німецькій теорії конституційного права йдеться про те, що акти, які не містять підтверджень, мотивації, не можуть слугувати способом доведення позиції Президента.