Українські суди зможуть звертатись у Страсбург по консультації після визначення уповноваженого суб’єкта
З 1 серпня запроваджується новий механізм комунікації між вищими судами держав та Європейським судом з прав людини. Усі країни, які ратифікували Протокол №16 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зможуть звернутись у Страсбург по консультативний висно-вок.
Кому надати право?
Ратифікація протоколу створила передумови для використання механізму направлення запитів до ЄСПЛ. Разом з тим імплементація протоколу передбачає необхідність унесення змін до процесуального законодавства, які б деталізували механізм звернення.
У Верховній Раді зареєстровано 2 законопроекти з однаковою назвою «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку із ратифікацією Протоколу №16 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» (№№8535 та 8535-1). Найбільш суттєвою відмінністю між ними є те, що перший визначає суб’єктом, уповноваженим звертатись у Страсбург, Велику палату Верховного Суду, а альтернативний — касаційні суди, себто колегії суддів, які розглядають відповідні справи.
Як перший, так і другий відповідають вимогам протоколу, але більш обґрунтованим з огляду на особливості судоустрою нашої держави є перший варіант. Повноваження щодо звернення до ЄСПЛ з підстав, визначених у протоколі, краще «вписується» в повноваження саме ВП ВС. Адже ця інституційна складова покликана ставити крапку в найбільш складних питаннях, які існують у судовій практиці, забезпечувати її єдність, гарантувати поновлення прав людини після визнання страсбурзьким судом порушень.
Вимоги до запитів
Підставою для звернення із запитом є принципове питання, яке стосується тлумачення прав і свобод, визначених конвенцією або протоколами до неї. Водночас аналіз офіційного коментаря до протоколу та рекомендацій ЄСПЛ щодо його застосування свідчить, що критерії розуміння цієї підстави будуть лише формуватись у процесі розгляду відповідних запитів. До речі, згідно з протоколом Євросуд буде робити це у складі Великої палати. Такому розгляду передуватиме вирішення питання щодо прийнятності запиту колегією у складі 5 суддів ВП ЄСПЛ.
В умовах відсутності критеріїв орієнтирами для визначення ознак принципового питання названі такі:
• справа передбачає необхідність вирішення нового питання, пов’язаного з реалізацією прав людини, тобто такого, стосовно якого в Суді відсутня практика;
• обставини справи унеможливлюють однозначне застосування наявних прецедентів;
• практика самого ЄСПЛ із цього питання є неоднаковою.
Реалізувати право на направлення запиту можна буде тільки в межах справи, що перебуває на слуханні в суді. На час вивчення питання у Страсбурзі розгляд справи в Україні має зупинятися.
Запит повинен відповідати певним вимогам: відображати фактичні обставини справи, релевантні положення національного законодавства та конвенції. Також може містити доводи сторін і навіть позицію самого суду, який звернувся із запитом, щодо вирішення непростого питання.
Складнощі в часі
Здавалося б, цей, без сумніву, прогресивний механізм не має недоліків. Однак слід зважати на строки розгляду справи та навантаження в Євросуді. З огляду на ретельність аналізу розгляд жодної із заяв не відбувається миттєво. Те саме, очевидно, стосуватиметься й консультативного висновку. Адже для його надання фактично потрібно буде вивчати такі ж за складністю питання, як і ті, що вирішуються при розгляді звичайних заяв.
На строки, очевидно, впливатиме й завантаженість ВП самими запитами. Адже протокол ратифікувало понад 10 держав, а Румунія визначила, що звертатись із запитами від неї можуть не лише Вищий касаційний та Конституційний суди, а й 15 апеляційних.
До речі, така можливість передбачається протоколом. Використане в ньому формулювання «вищі суди» передбачає, що відповідний суд є вищим відповідно до правового питання, яке він розглядає. Наприклад, апеляційні суди можуть бути вищими в контексті питання про тримання під вартою, оскільки в касаційному порядку відповідні рішення не переглядаються.
Складнощі виникатимуть і в контексті визначення, чи є питання принциповим. У свою чергу, помилкове розуміння цієї вимоги призводитиме до того, що розгляд справи зупинятиметься, але завершуватиметься не висновком, а поверненням запиту.
Крім того, слід зважати на субсидіарний характер діяльності ЄСПЛ. Отже, не варто розраховувати, що цей механізм може використовуватися для розв’язання всіх або більшості проблем, які виникають у судовій практиці.
Наведені фактори слід ураховувати при вирішенні питання про формування запиту та ретельно досліджувати практику ЄСПЛ (до речі, доволі різноманітну), намагаючись узгоджувати з нею правові питання, що постають перед судом. Водночас новий механізм має розцінюватись як унікальний та винятковий, покликаний розв’язувати нові не для України, а для всіх держав — учасниць конвенції питання.

Матеріали за темою
Як діяти, якщо суд викликає з-за кордону
11.07.2025
ВР ухвалила закон про створення нових судів
26.02.2025
Як відмовитись від апеляційної скарги
26.04.2024
Строки подачі та зміст апеляційної скарги
19.03.2024
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!